— Ми казали, що готові оновити Мінськ, — пояснював мені Резніков.
За угодою, підписаною у лютому 2015 року, Україна мала змінити Конституцію до кінця того ж року та надати додаткові автономні права захопленим Росією регіонам Донбасу. Кінцевий термін настав і сплив п’ять років тому. За Зеленського українці запропонували визначити нові часові рамки для конституційних реформ.
— І позаяк ми вже за це взялися, виправімо ще кілька пунктів, — пропонував Резніков росіянам.
Проте вони не бажали змінювати в угоді нічого, «навіть коми», за словами Резнікова.
— Почалися юридичні баталії. Ефективність впала.
Навіть якби українці воліли поступитися ще більше, цього б не дозволили політичні сили всередині країни. Із самого початку переговори викликали бурхливу негативну реакцію. Лідери опозиції в парламенті звинуватили президента в зраді, його рейтинги похитнулися. У власній партії Зеленського багато хто не підтримав його підходу до мирних переговорів. План Зеленського завоювати прихильність мешканців Донбасу шляхом виплати пенсій у районах, підконтрольних проросійським бойовикам, застряг у парламенті: законодавці не вподобали вартість проєкту — 4.2 мільярди доларів — та відхилили його в лютому 2020 року[186].
Єрмака, як провідного переговорника, медіа зображували російським шпигуном — він буцімто змовився з Кремлем поділити землі на сході України.
— Єрмаку було зв’язано руки, — казала його близька радниця Дарія Зарівна. — На нього повісили ярлик зрадника.
Опозиція вимагала від Єрмака публічно відхилити Мінські угоди та відкинути вимоги Росії. Однак переговори він не коментував, лише наполягав на тому, що прогрес на шляху до миру є — повільний, але стабільний.
— Він мав продовжувати гру за правилами, — пояснювала Зарівна.
Хай би що сторони промовляли публічно, влітку обидві вже розуміли — гру майже скінчено. Український парламент підтвердив це офіційно у середині липня, коли проголосував за блокування виборів, про які Україна з Росією вели переговори[187]. Наприкінці довгого й марудного пленарного засідання 15 липня 2020 року партія Зеленського внесла постанову про проведення восени місцевих і муніципальних виборів по всій країні. Проєкт промовисто не включав територію Донбасу. На виправдання такого кроку депутати зазначили, що на територіях під російською окупацією або в безпосередній близькості до зони конфлікту провести належне голосування неможливо. Перш ніж Україна проведе будь-які вибори в цих місцях, Росія повинна вивести всі свої війська і зброю, роззброїти всіх проросійських бойовиків і повернути Україні контроль над її східними кордонами.
На той час Зеленський теж дійшов висновку, що не має шансів здобути підтримку в цих регіонах.
— Людям Донбасу промили мозок, — повідомив він мені. — Вони живуть у російському інформаційному просторі[188].
Кремль та його намісники давно закрили мешканцям Донбасу доступ до українських телеканалів. Московська пропаганда переконала людей в тому, що Росія прийшла захищати Донбас від «фашистського режиму» Києва, і Зеленський не бачив способу змінити їхню думку.
— Я не можу до них достукатися, — казав він. — Немає жодної надії змусити цих людей усвідомити, що направду Росія — держава-окупант.
Коли настав час голосувати за проєкт проведення місцевих виборів, у сесійній залі були присутні 225 членів партії Зеленського, очевидна більшість, і всі як один проголосували за блокування виборів на Донбасі. Резніков одразу зрозумів, як це вплине на мирні переговори з Росією.
— Таке рішення поклало край очікуванням Кремля, — сказав він мені.
По п’яти місяцях переговорів російські парламентери муситимуть пояснювати шефу в Кремлі, чому все розвалилося. Українці навіть не сподівалися, що росіяни припишуть невдачу власній негнучкості. Ні, вони звинуватять Зеленського, і Путін розлютиться.
— Знов розчарування, знов образи на Україну та українську владу, — казав Резніков.
На його думку, у росіян такі почуття «породжують агресію та бажання помститися».
— Іншими словами, це формула будь-якого конфлікту.
РОЗДІЛ 13. КНЯЗЬ ТЕМРЯВИ
Провал мирних переговорів означав серйозний удар по російських інтересах в Україні. Приблизно півтора року по тому Володимир Путін згадає відмову Києва провести вибори на Донбасі серед решти виправдань свого вторгнення. Утім, наразі Кремль ще мав варіанти досягти бажаного впливу і без війни. Найперспективніші були пов’язані з давнім другом Путіна Віктором Медведчуком, що став головним політичним опонентом Зеленського. Заможний сірий кардинал і власник низки телеканалів мав ненатуральну зовнішність ляльки Кена-старшого — жорстка постава, засмага, манікюр, виразне підборіддя. За свою роль у політичному житті заслужив від преси прізвисько «Князь темряви», яке добре пасувало до його репутації на Банковій.
186
П’ятого лютого 2022 року Hromadske повідомляло про те, що Верховна Рада відхилила законопроект, який дозволив би виплачувати пенсії на окупованих територіях Донбасу.
187
Про парламентське голосування щодо виборів на Донбасі повідомлялося на сайті Верховної Ради 15 липня 2020 року, а повне відео цього засідання опубліковане на ютуб-каналі телеканалу «Рада». Повний текст закону, зареєстрованого під номером 795-IX і підписаного спікером Дмитром Разумковим, також був розміщений на сайті парламенту.
188
Зеленський розповів мені про те, як не зміг у 2019–2020 роках забезпечити тривалий мир на Донбасі, під час нашого інтерв’ю 14 листопада 2022 року.