Голова пресслужби Зеленського Ірина Побєдоносцева в нашій бесіді сформулювала проблему різкіше:
— То була інформаційна війна.
І Зеленський програвав.
Восени 2020 року його рейтинги продовжували падати, і проти президента розгорнули масові протести. У найбільших брали участь націоналістичні групи та ветерани руху «Азов» — воєнізованого формування, пов’язаного з праворадикальними силами. Лідери парламентської опозиції, зокрема Петро Порошенко, були тільки раді допомогти в організації протестів і взяти в них участь. Один із найнезабутніших мітингів стався, щойно Зеленський і Єрмак захворіли на коронавірус. Інфекція була серйозною. Обох довелося госпіталізувати. У день народження Єрмака, 21 листопада, під лікарнею зібрався натовп протестувальників. Зі своїх палат у відділенні COVID президент і керівник його адміністрації добре чули демонстрантів: ті гучно вмикали музику, скандували. Дехто вимагав повалити й заарештувати Зеленського за прагнення миру з Росією. Лікарню охороняв спецпідрозділ поліції. Найсильніше Єрмака вразив цинізм організаторів. Він ще довго пам’ятатиме повідомлення, яке надіслав один із них безпосередньо під час протесту: «З днем народження. Швидкого одужання». Хай би якими лицемірними були за столом переговорів росіяни, Єрмак зі свого вікна в лікарні бачив, що внутрішні вороги Зеленського здебільшого не кращі.
— Для них, — сказав мені Єрмак, — немає нічого святого.
Наприкінці 2020 року рейтинги Зеленського впали до рекордно низького рівня. Оприлюднені наприкінці грудня результати опитувань свідчили, що його партія втратила популярність в країні[203]. Невелику перевагу мала партія Медведчука[204]. Деякі опитування припускали, що в протистоянні сам на сам вона могла б перемогти партію Зеленського. Виникла реальна загроза того, що проросійським силам вдасться прийти до влади в Україні демократичним шляхом.
— І що в цьому поганого? — запитував мене Медведчук. — Ми виступаємо за поновлення відносин із Росією. Цього хочуть наші виборці. Ця передвиборча платформа привела нашу партію до парламенту.
Для Путіна зміна політичних вітрів у Києві знаменувала дорогоцінну можливість. Росія витратила на підтримку політичного проєкту Медведчука кілька років і значні ресурси, і ось нарешті завиднілася винагорода. Якщо союзники Путіна матимуть достатню кількість місць у Верховній Раді, вони зможуть блокувати будь-які спроби Зеленського інтегруватися з НАТО й рештою західних інституцій. Зможуть також проштовхнути процес «децентралізації», що послабить уряд і дозволить Росії посилити свій контроль над сходом і півднем України без використання військової сили. Путін, який завжди був шпигуном і ніколи — солдатом, зазвичай волів досягати своїх цілей за допомогою хитрощів, перш ніж вдаватися до насилля. Якщо Медведчук й надалі набиратиме популярності в народі, то не лише забезпечить Путіну бажаний вплив в Україні. Він також зміцнить репутацію Путіна, яку той давно плекав: репутацію здібного маніпулятора, що перехитрить і переживе своїх суперників на Заході.
Тієї зими на Банковій Зеленський зі своїми близькими радниками провів низку кризових нарад, де обговорювали загрозу з боку Медведчука. Зупинилися на відповіді, продиктованій не лише виваженою оцінкою супутніх ризиків, а й — не меншою мірою — емоціями президента, його ураженою гордістю. Другого лютого 2021 року Зеленський закрив три телевізійних канали, що контролював Медведчук і його партія. Правового прецеденту для такого кроку в Україні не було. Замість звернутися до суду, президент попросив про допомогу одного зі своїх найстарших соратників, Олексія Данілова. Той, як секретар Ради національної безпеки і оборони, підписав низку санкцій проти власників каналів — нова форма політичної атаки. Зазвичай санкції призначені для покарання іноземців, адже ті перебувають поза юрисдикцією країни. Тут санкції застосували проти українського депутата, лідера опозиції та його приватного медійного концерну. Дехто з найближчих союзників Зеленського спробував відрадити його від такого шляху.
— Це незаконний механізм, він суперечить Конституції, — пояснював мені спікер парламенту Дмитро Разумков[205], який свого часу керував передвиборчою кампанією Зеленського. — Закон не можна підміняти політичною доцільністю[206].
Коли я запитав про це Зеленського, він почав захищатися, в очах спалахували то гнів, то розгубленість. Визнавав, як дивно це звучить: колишній комедіант і політичний сатирик, зірка екрану та сцени, чиї власні програми роками зазнавали цензури, своїм наказом закриває телевізійні канали.
203
Згідно з опитуванням групи «Рейтинг», яке було опубліковане 23 грудня 2020 року, рейтинг схвалення президента стабільно знижувався з весни, і наприкінці року 65 % респондентів висловили невдоволення його управлінням.
204
Агентство «Інтерфакс-Україна» повідомило 28 грудня 2020 року, що партія Медведчука випередила партію Зеленського в опитуваннях; агентство посилалося на два незалежні дослідження, проведені приблизно в той час.
205
Дмитро Разумков був спікером Верховної Ради України з 29 серпня 2019 до 7 жовтня 2021 року.
206
Разумков зустрівся зі мною для інтерв’ю у своєму кабінеті у Верховній Раді 6 жовтня 2021 року, за день до того, як парламентська більшість Зеленського проголосувала за відставку Разумкова з посади спікера.