Утім, передвістя російської відповіді з’явилося два дні по тому, о сьомій ранку 21 лютого. У малопомітній заяві на своєму сайті Міністерство оборони Росії оголосило, що для проведення «масштабних навчань»[214] відправляє до кордону з Україною три тисячі повітряних десантників. Прибуття десантників відзначить початок нарощування військової сили вздовж кордонів України. За два місяці вона зросте до понад ста тисяч російських бійців і тисяч одиниць військової техніки. Метою навчань, згідно із заявою Міністерства оборони, буде натренувати елітних російських спецпризначенців «захоплювати ворожі споруди та утримувати їх до прибуття основних сил». Майже рівно рік по тому російські десантники відпрацьовуватимуть набуті навички під час нападу на Київ.
РОЗДІЛ 14. ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО РАҐНАРОКУ
Наприкінці березня 2021 року Росія розмістила уздовж своїх кордонів з Україною більше військ, ніж будь-коли від моменту анексії Криму. Тієї весни бойові дії на рубежах окупованої Росією території Донбасу посилилися, і один бій президент Зеленський із командою пізніше згадуватиме як віху на шляху до тотальної війни. Почалося з гуркоту й свисту російських мін, що падали поблизу селища Шуми. Зброя, запущена з відстані кількох кілометрів, мала диявольську конструкцію. Ударившись об землю, ці міни, замість вибухнути, розкривалися й вивільняли павутиння з майже невидимих дротів. Варто було комусь — солдату, тварині, дитині, — проходячи повз, зачепити одну з ниток, і міна розривалася, розкидаючи навсібіч град осколків[215].
Двадцять шостого березня 2021 року група саперів із розташованого неподалік Центру розмінування (військова частина 2641), чий девіз «Помилка — не варіант»[216], отримала завдання очистити від цих мін територію навколо Шумів. Серед найдосвідченіших офіцерів групи був Сергій Барнич, старший сержант із довгим носом і характерною ямочкою на підборідді. Голову та більшу частину тіла Барнича закривало надійне захисне спорядження. Він знав: якщо випадково зачепить дріт, броня витримає дрібні осколки та, ймовірно, збереже йому життя. Того тижня холод ранньої весни відступив, і сонце розтопило майже весь сніг на полях, що їх Барнич мав розмінувати. Він якраз перевіряв землю на наявність дротів, аж тут у повітрі просвистіла куля. Влучила Барничу ззаду у верхню частину стегна, розірвавши стегнову артерію. Він із криком упав, намагаючись затиснути рану. Під ним вже утворилася калюжа крові.
Цим пострілом російські снайпери влаштували пастку й тепер чекали, коли на поле прибіжать інші солдати. Першим до Барнича дістався його командир, підполковник Сергій Коваль, спробував зупинити кровотечу й відтягнути пораненого до окопів. Вони не розуміли, звідки стріляють. Лише чули свист і удари куль, що вгризаються в землю. За кілька хвилин обидва були мертвими. Двох солдатів, що кинулися на допомогу, вбито так само, одного пострілом у шию, другого — у серце. Снайперів так ніхто й не побачив.
Українські війська, залеглі в окопах поруч, по рації запросили у вищого командування дозвіл відкрити вогонь у відповідь. За правилами перемир’я, на які Зеленський пристав минулого літа, командири спершу мали надіслати повідомлення російській стороні з проханням відкликати атаку. Ця телефонна гра забирала час і доводила солдатів до сказу. Минали хвилини. Снайпери продовжували стріляти, українці продовжували стікати кров’ю серед поля. Побратими могли лише спостерігати та чекати сигналу на вогонь у відповідь. Коли він нарешті надійшов, українська сторона обстріляла з міномета приблизну позицію снайперів. Лише тоді вогонь зупинився, і українці зуміли винести з поля тіла загиблих[217].
Близько восьмої вечора того ж дня зі свого офісу в Києві виступив із заявою президент Зеленський. Слово, яке він обрав — ескалація, — звучало доволі стримано для опису вбивства цих чотирьох чоловіків, і президент чітко дав зрозуміти, що не бажає мститися.
— Для війни потрібна мужність, — сказав він. — Для миру потрібна мудрість. В України є і те, й інше[218].
214
Заява про проведення позачергових російських військових навчань з’явилася вранці 21 лютого 2021 року щонайменше на двох сайтах Міністерства оборони — structure.mil.ru і function.mil.ru; також була поширена кількома каналами та блогами в Росії та Білорусі. Серед небагатьох українських новинних сайтів, які підхопили цю новину, був NV.ua, який того ж вечора опублікував повідомлення про російські навчання, посилаючись на пресслужбу Міністерства оборони Росії.
215
Згідно з міжнародним правом, ця зброя вже багато десятиліть заборонена. Російські війська використовували її на сході України протягом усієї війни.
216
Девіз Центру розмінування 2641 «Помилка — не варіант» з’явився англійською мовою (Mistake is not an option) у вигляді банера на сторінці Центру у фейсбуці приблизно під час бою під Шумами.
217
Розповідь про перестрілку в Шумах ґрунтується на моєму візиті до місця події та на інтерв’ю з військовими, які брали участь в офіційному розслідуванні інциденту, зокрема з генералом Русланом Хомчаком, який керував розслідуванням. Скорочений варіант цієї розповіді вперше було опубліковано в Time 12 квітня 2021 року.
218
Цю заяву Зеленського було опубліковано на його офіційному каналі в телеграмі 26 березня 2021 року, її цитували в своїх репортажах «Інтерфакс-Україна» та інші видання.