Выбрать главу

— Що це за підлий наклеп! Наша вихованка? У мене зроду не було ніякої Амелі! — безсило затупотіла ногами сестра Аглая.

— Амелі справді не було. А як щодо Кіку? Симпатичної п’ятирічної дівчинки Кіку-тян, яка була відважніша за решту дівчат. Яка, ридаючи, прийшла до вас у кабінет просити захисту, бо не могла більше зносити недільних сповідей. І що ви їй сказали, сестро? Знову щось про фантазії?

— Ти не можеш бути Кіку! Кіку померла від пневмонії! Згоріла за кілька днів. Я сама бачила!

— Ні, сестро, я ніколи не хворіла на пневмонію. Це лише ваша буйна уява. Семирічну мене вдочерив один поважний громадянин Австрії, що проїздом бував у ваших краях. А повертаючись до теми фантазій… Я навмисне попросила прийти міського лікаря, він може оглянути дівчаток і їхні синці на сідницях.

Лікар прокашлявся, співчутливим поглядом обводячи катеринок. Поліцмейстер був такий напружений, що, здавалося, от-от вибухне, мов мильна бульбашка, або власноруч придушить священика. А от староста стояв на диво спокійний.

— Ви розумієте, що в такому разі ми змушені будемо не лише заарештувати отця Себастьяна та сестру Аглаю, але й порушити питання про закриття сиротинцю? — запитав він, звертаючись до Амелі.

— Чиніть так, як підказує ваше сумління, — відповіла вона, витримуючи довгий погляд Накагати. Її голос навіть не здригнувся.

— Я тебе зараз уб’ю! Підвішу до стелі своїми руками! — налетіла на Амелі Глорія, тільки-но всі залишили залу, і відвісила тій звучного ляпаса. Амелі не захищалася.

— І я допоможу, — буркнула Мірто. — Як ти могла? І все це — за нашою спиною? Ти що, думаєш, ми б тебе не підтримали?

— Я б не підтримала! — гримнула Глорія, заламуючи руки. — Патли б повидирати цій курвиній дочці! Це ж дурість — провалити завдання після першого місяця! Та ще й як провалити! Гучно, з феєрверками! З апломбом!

Аня, яка до того лише спостерігала за подіями, ніби кішка, що дозволяє випустити пару своїм надміру збудженим кошенятам, підвелася й підійшла до гурту.

— Ви можете дутися на Амелі решту свого життя, але просто зараз нам краще зосередитися на тому, як не провалити місію.

— Ми вже її провалили, агов! — постукала пальцем по голові Ані американка. — Притулок закривають!

— Але ж іще не закрили, правда? Я підозрювала, що все так обернеться, тому продумала план…

— Ти знала, що Амелі таке утне? — аж підскочила Глорія.

— Ну, я лише здогадувалася… — дещо знічено проказала Аня, зиркаючи на похмуру Амелі.

— І нічого нам не сказала?!

— Усе, брейк50, розійдіться по кутках! — оговталася Мірто. — Принаймні Амелі цього старигана не прирізала по-тихому і нам не доведеться витягати її з в’язниці…

— Я б її там і лишила, — відвернулася до вікна Глорія, не тямлячи себе від люті. — І цю, обскубану, теж туди кинула б. Ай!

— Це тобі за «обскубану»! — стиснула й різко відпустила вухо Глорії Аня. — Артеміди, сконцентруйтеся! Готові слухати, чи як?

— Кажи вже, — понуро відказала Амелі.

— Нам треба вирішити два питання: фінансування сиротинцю й підтримка японської адміністрації.

— Про перше я ще не думала, — уставила свої п’ять копійок Глорія, — а на другому вже можна жирнючий такий хрест поставити…

— Не переривай! — зупинила її Амелі. — Що ж ти за людина така!

— Мовчу, — зобразила ключик на вустах Глорія.

Аня повела далі:

— Так от, фінансування. Звідки притулок отримує гроші?

— Рада опікунів місії Святої Катерини перебуває десь у Каліфорнії, — відповіла Амелі.

Українка кивнула.

— Без сумніву, незабаром вони отримають листа з поліції чи міського правління, де буде все гарненько роз’яснено. А хто становить раду опікунів?

— Добропорядні дружини американських бізнесменів і конгресменів, яким скандал із розбещенням неповнолітніх зовсім ні до чого, — не витримала мовчанки Глорія.

— Тому про поновлення фінансування можна забути, — хмурно кинула Мірто.

— А що, як і ми напишемо цим милим жіночкам листа? — У глибині зелених очей Ані засвітилися два вогники. — Кожна з наших учениць напише. Англійською, німецькою, японською… Вони напишуть про нещасне й безпросвітне життя осиротілих дівчаток у цій «варварській країні». А ще про те, як їм пощастило опинитися в притулку і які вони вдячні своїм каліфорнійським благодійницям. Ми запросимо фотографа й зробимо портрет кожної дитини, світлини з уроків. Підготуємо малюнки й вишиті ученицями шовкові хустини. Ми…