Мадемуазель Тамара загасила цигарку, поклала недопалок у спеціальну маленьку коробочку і звелася на ноги.
— Не залишай після себе брудного сліду, а якщо вже насмітила — прибери. Це один із принципів нашої школи, пам’ятаєш? Це я так змінюю тему. Ходімо, міс Поллі! — подала Ані руку мадемуазель Тамара. — Сьогодні сестра Сара обіцяла нам музичний вечір. Ми ж не можемо пропустити кантату Баха для хору й фортепіано?
На вокзалі було людно: багато людей прийшло попрощатися з артемідами. Були тут і поліцмейстер, і лікар, була навіть Хіроко в новенькому кімоно. Прийшли й учениці під наглядом сестер і нової директорки. Декотра з учениць пустила сльозу, а більшість просто стояла, із сумом спостерігаючи, як їхні виховательки сідають у потяг.
— Така рада, що Чо поїде навчатися до Сан-Дієго, — визирнула у вікно Амелі. — Вони обіцяли дати ще кілька стипендій.
— Ми будемо їм писати, — зітхнула Мірто, прикладаючи долоні до скла.
— А що твій староста, не прийшов попрощатися? — чи то з турботою, чи з іронією запитала Глорія, доки мадемуазель Тамара розмовляла з кондуктором.
— Ми попрощалися вчора. Вирішили, якщо він прийде сьогодні, то буде забагато сліз, — зітхнула Амелі, і її сумні очі стали замріяними.
— Він чекатиме, доки ти не здаси екзамен? Але ж ти розумієш: навіть тоді життя шпигунки їй не належатиме…
— Я сказала йому, щоб не чекав. Щоб жив. Кохав. А якщо раптом ми зустрінемося знову й моє місце буде вільне…
Потяг загудів і зрушив з місця. Мадемуазель Тамара сіла поряд, зачинивши за собою дверцята купе першого класу.
— Ну що, Поль, — звернулася до Ані білявка, — закладаємось, куди тепер: Київ чи Бостон? Певна, що мадемуазель Тамара вже підготувала нам квиточки в перший клас…
— Не варто звикати до комфорту, — куточок вуст директорки поповз угору. — Сподіваюся, ні в кого немає морської хвороби?
На столику перед артемідами лежали чотири квитки третього класу на тихоокеанський лайнер із Токійського порту.
— М-м-м, Америка, Америка! — заплескала в долоні Глорія. — Яких же демонів мені там доведеться приборкувати?
39 Онігірі — кульки з білого рису, загорнені в лист сушених водоростей.
40 Джейн Остін (1775–1817) — англійська письменниця, яка у своїх творах відбила звичаї суспільства межі XVIII–XIX століть, а також торкалася проблем моральності. Головними героями її романів були жінки, світ вона зображувала крізь їхнє сприйняття. (Прим. ред.)
41 Щиро дякую (яп.).
42 Тривога (нім.).
43 Добрий день! (Англ.)
44 Кніксен — короткий і стриманий поклон із присіданням; знак привітання в молодих дівчат.
45 Чарльз Дарвін (1809–1882) — англійський науковець, який у праці «Походження видів шляхом природного добору, або Збереження обраних порід у боротьбі за життя» (1859) виклав теорію еволюції, у якій пояснював, зокрема, що всі живі істоти, у тому числі й люди, походять від одного тваринного предка. Але церква розкритикувала його вчення, посилаючись на те, що людину створив Бог. (Прим. ред.)
46 Католицький дитячий гімн I’ll Be а Sunbeam.
47 Ідзакая — різновид шинку в Японії.
48 Сама — найшанобливіше звертання в Японії. Окяку-сама — таке шанобливе звертання заведене в комерційних японських організаціях; тут: іронічне звертання до «покупця». (Прим. ред.)
49 Перше послання апостола Павла до коринтян, 11:3. (Пер. І. Огієнка.)
50 Брейк — команда рефері в боксі, за якою спортсмени призупиняють бій.
51 Доброго ранку (яп.).
52 Фатальна, згубна жінка (фр.).
53 Токурі — традиційна японська посудина з вузьким горлечком, у якій подають саке. (Прим. ред.)
54 Хіна-мацурі (яп. «свято ляльок») — день, присвячений дівчаткам, який святкують у Японії 3 березня.
55 Будьмо! (Яп.)
56 Татуювання — важливий атрибут культури якудза, так звана мова клану, причому демонструвати зображення заборонено. (Прим. ред.)
57 Скромність мов сніг: щойно розтане — зникне навіки (англ.) — прислів’я.
Місія третя
Батьки та інші труднощі
— Глоріє, невже це ти? — На порозі двоповерхового будинку з червоної цегли з’явилася пишнотіла пані з високою зачіскою й малиновими губами. — Дівчинко моя, як же ти виросла! Що за жахливе пальто?
Від жінки пахло жасмином і цитрусом.
— І тобі доброго ранку, Енн. Давно не бачилися. — Глорія закотила очі, обтріпуючи поли старенького дорожнього пальта, яке проїхало буквально півсвіту, а відтак поцілувала ароматну пані в підставлену щоку.