58 Вівчарський пиріг (англ. Shepard’s pie) — запіканка з баранини, покрита овочами й картопляним пюре; традиційна страва британської кухні.
59 Прізвище Тейлор (Taylor) є омонімом англійського слова «кравець» (tailor).
60 Ідеться про Міжнародну виставку сучасного мистецтва, що відбулася у лютому — квітні 1913 року спочатку в Нью-Йорку, у будівлі Арсеналу, відтак у Чикаго й Бостоні. Виставку вважають вихідною точкою розвитку сучасного мистецтва в США. (Прим. ред.)
61 Анрі Матісс (1869–1954) — французький художник-фовіст; Поль Сезанн (1839–1906) — французький художник-постімпресіоніст.
62 Прототипом є Жіночий союз християнської помірності (англ. Women’s Christian Temperance Movement), учасниці якого агітували за введення в країні сухого закону.
63 Суфражистки — жінки, що боролися за надання їм однакових із чоловіками виборчих прав. (Прим. ред.)
64 Марсель Дюшан (1887–1968), Василь Кандінський (1866–1944) — художники-авангардисти.
65 Пабло Пікассо (1881–1973) — художник-авангардист.
66 Ідеться про художників, які зображували нью-йоркську бідноту: безпритульних, повій, боксерів, іммігрантів… Згодом цих митців визначили як «Школа кошика для сміття». (Прим. ред.)
67 Едґар Деґа (1834–1917) — французький художник-імпресіоніст, який багато картин присвятив балету, причому полотно «Блакитні танцівниці» (1897) вважають найкращим утіленням цієї теми в Деґа. (Прим. ред.)
68 Золотий перетин — ідеальні пропорції зображення, виведені з математичної формули.
69 Зіґмунд Фройд (1856–1939) — австрійський психолог, психоаналітик, психіатр й невролог, який вивчав людське несвідоме. Карл Ґустав Юнґ (1875–1961) — швейцарський психоаналітик, психолог, філософ культури, родоначальник аналітичної психології. (Прим. ред.)
70 La Sorella — танець бразильського походження, відомий також як матчиш. На початку ХХ століття його вважали новаторським і ганебним. 1903 року з’явилася партитура цієї мелодії, а 1905 року були написані слова.
71 Пута Гіменея — у переносному значенні: шлюб. Гіменей — давньогрецький бог шлюбу.
72 Вендета — у італійців кровна помста.
73 «Після сказаного» — постскриптум (P. S.), приписка до завершеного листа.
III
Жаль корову, которую киевский богатырь Тевс убил наповал, наехав на неё мотоциклеткой. Жаль госпожу Попову, которая побила рекорд в женских прыжках. Хотя побить рекорд все же лучше, чем побить корову, но нам кажется, что Первая всероссийская олимпиада благодаря этим прыжкам приобрела оттенок несколько забавный… С чего бы это русские женщины так распрыгались?..
74
Газета «Новое время»
Москва, серпень 1913 року
74 Шкода корову, яку київський богатир Тевс убив одним махом, наїхавши на неї мотоциклеткою. Шкода пані Попову, яка побила рекорд у жіночих стрибках. Хоча побити рекорд усе ж ліпше, ніж побити корову, але нам здається, що Перша всеросійська олімпіада завдяки цим стрибкам набула відтінку дещо кумедного… І чого це російські жінки так розстрибалися?.. (Рос.)
Розділ перший
Розчарування гера Фрідріха
Рівно о шостій ранку дівчата стояли в шеренгу, нашвидкуруч підперезуючи поясами свої чорні юкати75 й підбираючи вгору розтріпане волосся. Київський особняк, у якому вони зупинилися, був непримітний ззовні, але затишний і зі смаком оздоблений ізсередини. Від кухні долинав брязкіт тарілок і шипіння каструль — пані Марта Перебий-Шовковська, що гостинно прийняла дівчат у власному домі, уже вовтузилася навколо сніданку. Та й гер Фрідріх не забарився. Він зайшов до вітальні по-дорожньому одягнений, у коричневому костюмі й капелюсі. У руці гера Фрідріха був саквояж, який він недбало поставив біля входу.
— Ви мене розчарували. Як же ви мене розчарували, — із полином в голосі промовив він, обводячи дівчат важким поглядом. — Котра з вас відповідальна за вчорашній бедлам у кафешантані?
— Я, — ступила наперед Амелі. — Учора ви призначили мене головою групи. Я не впоралась.
— Сором, — зневажливо кинув гер Фрідріх, так сильно вдаривши костуром по дерев’яних дошках підлоги, що аж тріски полетіли, а Амелі заплющила очі. — Три людини. Усього три людини у твоєму підпорядкуванні, а ти, краща студентка курсу, не можеш їм дати раду?! Стань у ряд.
Директор стиснув губи й зупинився навпроти Глорії.
— Коли я знайшов тебе, беззахисну п’ятирічну сирітку, що хапала все на льоту та мріяла, як виросте й рятуватиме світ, я не сумнівався, що ти перевершиш усіх агенток «Артеміди» разом узятих. Натомість я не бачу нічого, крім красивої обгортки. Пусто! — Старий клацнув пальцями. — Ось тут пусто.