Замість того, щоб давати собі дозвіл бути хорошим одного дня або поганим іншого (що, безсумнівно, призводило до збільшення кількості «поганих» днів), Джефф вирішив змінити варіабельність своєї поведінки. Він встановив стратегію «вегетаріанства до вечері». До шостої вечора Джефф їв лише вегетаріанські страви, а на вечерю споживав усе, що заманеться. За цим правилом він не міг з’їсти бургер на обід та броколі на вечерю, а ранкова каша не могла виправдати курячі крильця під час ланчу.
Такий підхід — незаперечний шлях до безкінечних внутрішніх дебатів про те, чи заробили ви винагороду. Коли Джефф обирав між бутербродом з шинкою та сиром й овочевим ролом, нове правило полегшувало його вибір. Обід — вегетаріанський, без варіантів. Щоденне правило також допомагало розвіяти ілюзії, що завтра все зміниться.
Джефф знав, що, порушивши це правило сьогодні, він має порушувати його щодня до кінця тижня відповідно до умов експерименту. І хоча сендвіч із шинкою здавався дуже апетитним, Джеффові зовсім не хотілося аж на тиждень відмовлятися від своєї мети. Сендвіч ставав початком нового правила, а не винятком, тож це лише відбивало апетит.
Чи існує якесь прийнятне для вас правило, що допомогло б покінчити з внутрішніми конфліктами на шляху до досягнення мети?
Коли хиба здається чеснотою
Залишилася ще одна пастка, якої слід навчитися уникати, і на відміну від решти розглянутих, ніяк не пов’язана з нашими чеснотами. Вона стосується нашого нестримного прагнення переконати самих себе, що наші бажання не такі вже й погані. Ви побачите, як сильно ми прагнемо наділити об’єкт своєї спокуси моральними чеснотами, щоб дати собі право насолодитися ним, не відчуваючи провини.
Уявіть, що ви в супермаркеті, купуєте продукти на вихідні. Ви проходите повз полиці з крупами та прямуєте до відділу заморожених продуктів, аж раптом помічаєте найдивовижнішу рекламну акцію: справжній янгол — небесна істота, а не білявка з підліткової фантазії — тримає тацю з нарізаними шматочками нового продукту. Золоте сяйво його німба освітлює тарілку з мініатюрними хот-догами. До ваших вух долинають звуки арфи. «Скуштуй», — запрошує янгол. Ви дивитеся на пухкенькі булочки, і думки про насичені жири, нітрити та холестерин напрочуд швидко вивітрюються з голови. Ви розумієте, що ці хот-доги — зло для фігури, але ж янгол точно не порадить вам поганого, чи не так? Ну, хіба що один шматочок...
Мої вітання: ви щойно відчули на собі ефект німба — й купилися на нього. Ця форма морального дозволу шукає будь-які причини, щоб сказати спокусі «так». Коли ми хочемо виправдати свою слабкість, будь-який натяк на користь від такого вчинку буде для нас виправданням.
Щоб побачити цей ефект у дії, не потрібно далеко ходити: візьмімо хоча б вашу вечерю. Дослідження показали: люди, які обирають основну страву, що в меню позиціонується як здоровий вибір, водночас замовляють купу шкідливих напоїв, закусок та десертів. Вони також прагнуть бути здоровими, однак зазвичай споживають ще більше калорій, аніж клієнти, які замовили звичайну страву. Дослідники називають це ефектом німба.
Ми так задоволені собою, коли замовляємо щось корисне, що наші подальші слабкості здаються зовсім безневинними.[15] Шляхетні рішення, на нашу думку, компенсують наші слабкості: дослідники виявили, що чизбургер у комбінації із зеленим салатом споживачі сприймають як менш калорійну страву порівняно з чизбургером без салату. Звичайно, це безглуздя, якщо тільки ви не думаєте, що салат на тарілці магічним чином розчиняє зайві калорії (хоча, беручи до уваги, що замовляють відвідувачі кінотеатрів та ресторанів, більшість із нас, схоже, вірить у подібний «калорієрозчинний» ефект дієтичної содової).
Насправді салат всього-на-всього впливає на наше судження. Він створює відчуття, що страва, яку ми їмо, корисна. Ці листки салату створюють навколо гамбургера німб корисності, і нам здається, що він не такий уже й калорійний. Люди на дієті, які, по суті, мають краще за всіх знати калорійність продуктів, зазнавали найбільшого впливу ефекту німба, віднімаючи 100 калорій від страви, у якій був салат[105].
Ефект німба виникає щоразу, коли щось «погане» комбінується із чимось «хорошим». Дослідження показали, що люди, які купують шоколад на благодійних ярмарках, винагороджують себе шоколадкою. Німб альтруїстичного пожертвування осяює шоколадні смаколики, і «добра душа», не відчуваючи провини, насолоджується ним[106]. Шопоголіки, які потрапили на шалений розпродаж, можуть відчути себе такими щасливцями, бо їм вдалося зекономити гроші, бо куплять більше, ніж планували, а людина, яка шукає для когось подарунок, може відчути себе такою щедрою, що вирішить купити подарунок і собі. Це, власне, пояснює, чому на свята найбільший відсоток продажів становлять жіноче взуття та одяг.
15
Дослідники також зазначають, що відвідувачі дуже швидко вірили позначці «Здорова страва» в меню. У середньому такі страви, позначені як «здорові», містили більше калорій, аніж інші, однак ніхто в цій позначці не сумнівався.