Навколо Марсових ніг затремтіла земля, охоплена полум’ям.
— Персі, — промовив Френк, — будь ласка.
Персі це не подобалось, але коліно він схилив.
Марс оглянув натовп.
— Римляни, прислухайтесь до мене! — він розсміявся приємним і щирим реготом, настільки заразливим, що ледве не змусив Френка усміхнутись, хоч хлопець і досі тремтів від жаху. — Давно хотів промовити цю фразу[17]. Я прибув з повідомленням від Олімпу. Юпітеру не подобається, коли ми спілкуємось зі смертними особисто, але для мене він зробив виняток, оскільки ви, римляни, завжди були моїм улюбленим народом. Мені дозволено говорити лише кілька хвилин, тож слухайте уважно.
Він указав на Ґвен.
— Вона мала б бути мертвою, але жива. Чудовиська, з якими ви б’єтесь, більше не повертаються у Тартар, коли ви їх убиваєте. Деякі смертні, померлі дуже давно, знову ходять по землі.
Була це Френкова уява, чи бог справді люто зиркнув на Ніко ді Анжело?
— Танатоса закули в кайдани, — продовжив Марс. — Брама Смерті відчинена і ніхто за нею не наглядає — у всякому разі безпристрасно. Гея впускає у світ смертних безліч наших ворогів. Її сини, велетні, збирають війська для війни проти вас — війська, які неможливо вбити. Якщо Смерть не повернеться до своїх обов’язків, усіх вас знищать. Ви повинні знайти Танатоса і звільнити його з полону велетнів. Тільки він здатен повернути нормальний перебіг подій.
Марс подивився навкруги і помітив, що всі досі мовчки стоять навколішки.
— О, можете вже підвестися. Є запитання?
Рейна невпевнено підвелась. Вона підійшла до бога. Слідом за нею почовгав Октавіан, кланяючись і шаркаючи ногами, як першокласний підлабузник.
— Володарю Марсе, — промовила Рейна. — Велика честь.
— Неймовірно велика, — сказав Октавіан. — Настільки велика честь...
— Ну? — обірвав Марс.
— Ну, — промовила Рейна, — Танатос... бог смерті, заступник Плутона?
— Еге, — відповів бог.
— І ви кажете, що його схопили велетні.
— Еге.
— Із цієї причини люди більше не вмиратимуть?
— Не всі одразу. Але межа між життям та смертю тоншатиме й надалі. Ті, хто знають, як цим скористатися, неодмінно зроблять це. Убити чудовисько вже зараз важче, ніж було раніше. Незабаром це стане зовсім неможливо. Деякі напівбоги так само зможуть повертатися з Підземного царства... як он ваша подружка — Центуріон на Вертелі.
— Це я центуріон на вертелі? — Ґвен поморщилась.
— Якщо не покласти цьому край, — продовжив Марс, — навіть смертні усвідомлять, що вмерти неможливо. Можете уявити світ, у якому ніхто і ніколи не помирає?
Октавіан піднес руку.
— Але ж всемогутній, усесильний Марсе, якщо ми не можемо померти, хіба це не добре? Якщо ми можемо залишатись живими назавжди...
— Ти що клепку загубив, малий? — заревів Марс. — Нескінченне кровопролиття без результатів? Бойня без жодної мети? Вороги, що повстають знову і знову, і яких неможливо вбити?. Цього ти хочеш?
— Ти ж бог війни, — втрутився Персі. — Хіба ти не хочеш нескінченної бойні?
Марсові інфрачервоні окуляри запалали ще яскравіше.
— А ти нахаба, хлопче. Можливо, я й бився з тобою раніше. Не важко уявити, що мені захотілося тебе прикінчити. Я бог Риму, .дитино. Бог військової сили, що служить праведному ділу. Захисник легіонів. Я радий розтоптати моїх ворогів, але я не б’юсь без причини. Мені не потрібна війна без кінця. Ти це ще зрозумієш. Ти служитимеш мені.
— Аякже, — промовив Персі.
Знову Френк завмер в очікуванні, що бог розчавить Персі. Але той лише ошкірився, наче це були просто балачки між давніми приятелями.
— Наказую влаштувати пошуки! — оголосив бог. — Ви вирушите на північ і знайдете Танатоса в землях, що знаходяться поза владою богів. Ви звільните Смерть і зірвете плани велетнів. Остерігайтесь Геї! Остерігайтесь її сина — старшого велетня!
Хейзел, яка стояла поруч із Френком, видала щось схоже на писк.
— Землі поза владою богів?
Марс утупив у неї очі, його пальці стиснулись на гвинтівці.
— Саме так, Хейзел Левек. Ти знаєш, про що я. Кожний з вас пам’ятає землі, де легіон утратив свою честь! Можливо, якщо пошуки будуть успішними, і ви встигнете повернутися до Свята Фортуни... можливо, ваша честь буде відновлена. А якщо зазнаєте поразки, повертатись буде нікуди. Рим зруйнують і його спадок буде втрачено назавжди. Тому моя вам порада: зробіть усе належним чином.
— Е-е... володарю Марсе, одна крихітна деталь. — Октавіану якимсь чином вдалось припасти до землі ще нижче. — Пошуки потребують пророцтва, загадкового вірша, що направлятиме нас. Колись їх надавали нам Сивілині книги, але тепер тлумачити . волю богів — обов’язок авгура. Тож якби ви дозволили мені збігати за приблизно сімома десятками плюшевих тварин і, можливо...
17
Схожу фразу промовляє Марк Антоній у п’єсі Шекспіра «Цезар». Можливо, Марс прихильник Шекспіра, або Марлона Брандо, який блискуче зіграв Марка Антонія у голлівудській екранізації. — Прим. пер.