Безліч човнів стояли пришвартованими біля пристані — від п’ятдесятифутових яхт до десятифутових рибацьких човнів. Персі оглянув стапелі[21], у пошуках чогось схожого на чарівне судно — трирему чи, може, воєнний корабель з головою дракона, як у його снах.
— Е-е... народе, ви знаєте, що ми шукаємо?
Хейзел і Френк похитали головами.
— Я навіть не знала, що у нас є флот, — Хейзел промовила це так, наче, на її думку, краще б його зовсім не було.
— Там... — Френк вказав пальцем. — Гадаєте це?..
У кінці пристані стояв крихітний човен, не більший за корабельну шлюпку, вкритий пурпуровим брезентом. На побляклому, колись золотистому, полотні були вишиті літери SPQR.
— Не може бути. — Упевненість Персі похитнулась.
* * *
Він зняв брезент. Його руки так легко впорались із вузлами, наче він займався цим усе життя. Під брезентом виявилась стара сталева шлюпка без весел. Колись її пофарбували в темно-синій колір, але тепер каркас укривав такий шар іржі та солі, що шлюпка нагадувала морський синець.
На носі судна досі можна було розрізнити слдво «Пакс»[22], написане золотистими літерами. Намальовані фарбою очі засмучено дивились у воду, наче човен клонило на сон. Усередині були дві лавочки, металева мочалка, старий холодильник та зібраний у купу потертий канат, прикріплений одним кінцем до пристані. На дні човна, у пінистій калюжі глибиною в декілька дюймів, плавали дві порожні бляшанки від кока-коли і поліетиленовий пакет...
— Слава могутньому римському флоту, —промовив Френк.
— Це якась помилка, — промовила Хейзел. — Це ж купа мотлоху.
Персі уявив, як сміється з них Октавіан, але вирішив, що не дасть себе зламати. Яким би дрантям не був «Пакс», але все ж таки це був човен. Персі скочив на борт — і каркас загудів під ногами, відкликаючись на його присутність. Хлопець зібрав весь мотлох у холодильник і переніс його на пристань. Звелів пінистій воді розійтись у боки й вилитись із човна. А потім указав рукою на металеву мочалку — та почала літати по днищу з такою швидкістю, що метал аж задимився. Коли вона закінчила, човен сяяв чистотою. Персі вказав рукою на канат — і той самотужки від єднався від пристані.
Весел не було, але це не мало значення. Персі відчував, що човен уже готовий вирушати і тільки чекає його команди.
— Гаразд, — промовив Персі. — Застрибуйте.
Хейзел і Френк були дещо ошелешеними, але залізли в човен. Хейзел здавалась особливо стурбованою. Коли всі влаштувались на сидіннях, Персі зосередився, і човен вислизнув із пристані.
«А Юнона таки мала рацію, — у голові Персі зашепотів сонний Геїн голос, настільки перелякавши його, що човен похитнувся. — Адже ти міг обрати нове життя в морі. Ти був би в безпеці від мене. А тепер уже запізно. Ти обрав біль і нещастя. Тепер ти важлива частина мого задуму, мій дорогоцінний пішачок».
— Забирайся з мого корабля, — гаркнув Персі.
— Е-е... що? — поцікавився Френк.
Персі зачекав, але голос Геї так і не відповів.
— Нічого, — сказав він. — Гайда подивимось, на що здатна ця шлюпка.
Персі повернув човен на північ, і за мить вони вже мчали зі швидкістю в п’ятнадцять вузлів[23], прямуючи до моста «Золота Брама».
XVII Хейзел
Хейзел ненавиділа човни.
Морська хвороба напала дуже швидко (справжня морська чума). Хейзел не розповіла про це Персі, щоб не зашкодити пошукам, але згадала, яким жахливим було її життя, коли вони з мамою переїхали на Аляску — там не було доріг. Куди б вони не вирушали, їм доводилось сідати на потяг або в човен.
Дівчина сподівалась, що після повернення з того світу їй буде легше. Де ж там! Ба, навіть більше, ця маленька шлюпка «Пакс» дуже нагадувала інші човни з Аляски. Усе це викликало неприємні спогади...
Щойно вони залишили пристань, у животі Хейзел почалася буря. А коли минули причали Ембаркадеро, у голові запаморочилось так, що їй здалось, що в неї почались галюцинації. Шлюпка пронеслася повз зграю морських левів, які ліниво лежали на пристані, і Хейзел могла заприсягтися, що побачила поміж тварин безпритульного старого. Він вказав кощавим пальцем на Персі й нечутно промовив щось на кшталт: «Навіть не мрій».
— Ви це бачили? — запитала Хейзел.
Обличчя Персі було червоним від вечірньою заграви.