— ті, що характеризують тлумачення кримінального закону як вид родового поняття «тлумачення»: 1) це інтелектуально-вольова діяльність; 2) що здійснюється відповідними суб'єктами тлумачення; 3) щодо з'ясування (усвідомлення) смислу кримінального закону; 4) щодо роз'яснення смислу кримінального закону в окремих ситуаціях;
— ті, що характеризують кримінальний закон та законодавство як систему: 1) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону, які стали основою системи кримінального закону; 2) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону як підсистеми системи законодавства;
— ті, що визначають системне тлумачення кримінального закону як спосіб його тлумачення (полягає в існуванні певних прийомів та правил, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення).
4. На підставі істотних ознак системного способу тлумачення кримінального закону запропоновано визначення цього поняття, а саме: це інтелектуально-вольова діяльність, спрямована на з'ясування (усвідомлення) та (чи) роз'яснення смислу кримінального закону (його окремих приписів), що ґрунтується на використанні сукупності прийомів та правил, розроблених на підставі вчення про систему законодавства, врахуванні системоутворюючих та системних зв'язків кримінального закону, а також результати цієї діяльності.
5. Обґрунтовано необхідність урахування під час системного способу тлумачення кримінального закону не лише його системних, а й системоутворюючих зв'язків. Удосконалено механізм розмежування зв'язків кримінального закону на структурні, функціональні та логічні. Запропоновано власну класифікацію вказаних зв'язків, що, серед іншого, може бути використано для розвитку теорії кримінального права.
6. Досліджено прийоми, притаманні системному способу тлумачення кримінального закону, а саме: встановлення місця припису в системі кримінального закону; встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв'язку із приписом, що потребує тлумачення, на основі системоутворюючих зв'язків; встановлення інших приписів, які перебувають у взаємозв'язку із приписом, що потребує тлумачення, на основі системних зв'язків; встановлення юридичної сили всіх приписів, які перебувають у зв'язку із приписом, що потребує тлумачення; зіставлення, порівняння і розмежування приписів, які перебувають у зв'язку із приписом, що потребує тлумачення.
7. Узагальнено системні та системоутворюючі зв'язки кримінального закону, вплив законів формальної логіки на системний спосіб тлумачення кримінального закону, співвідношення системного тлумачення кримінального закону із логічним, мовним та історичним способами тлумачення. Це дозволило сформулювати такі правила системного тлумачення кримінального закону:
— у разі наявності системоутворюючих і системних зв'язків у приписі кримінального закону, насамперед, слід враховувати його системоутворюючі зв'язки;
— використовувати системоутворюючі зв'язки слід з урахуванням їх сили;
— використовуючи системоутворюючі зв'язки у системному тлумаченні кримінального закону, необхідно враховувати те, що зазвичай термін може мати легальне тлумачення у тому місці, де він вперше вживається;
— у разі використання безпосередніх чи опосередкованих системних зв'язків кримінального закону слід враховувати юридичну силу нормативно-правових актів, які можуть стати підставою для тлумачення і передусім використовувати безпосередні зв'язки;
— якщо у законодавчому акті, який пов'язаний із кримінальним законом системними зв'язками, зазначено, що певні терміни, які використовуються у ньому, тлумачаться так тільки тут, то застосовувати їх у цьому ж значенні до кримінального закону не можна;
— якщо у КК України чітко вказано на необхідність використання зв'язку із певним нормативно-правовим актом, то слід скористатися саме цим актом, а не іншим, хоч він і перебуває у зв'язку із цією нормою;
— якщо розкриття смислу норми, що потребує тлумачення, міститься у Загальній частині КК України, то її слід використовувати саме у такому значенні у всьому кримінальному законі або відповідно до вказівки;
— у разі існування сумнівів щодо правильності викладу норми кримінального закону законодавцем слід опиратись на зміст цієї норми, закріплений у тексті КК України;
— слід враховувати зв'язки припису кримінального закону, що потребує тлумачення, із тим нормативно-правовим актом, який діяв на момент чинності припису, що потребує тлумачення;
— у разі використання всіх можливих прийомів та правил системного тлумачення кримінального закону, коли видається, що смисл припису, який потребував тлумачення, є зрозумілим, слід витлумачити його у зв'язку з загальними та спеціальними принципами кримінального закону.