Выбрать главу
(Іде.)

СЦЕНА ЧЕТВЕРТА

Стробіл, Анфрак, Конгріон.

Стробіл
280 На ринку наш хазяїн кухарів найняв І флейтисток цих. Зробивши пóкупи всі, Звелів їх на дві частини розділити потім…
Анфрак
Скажу відкрито, нема чого мене навпіл ділити, Я в цілому вигляді краще справу зроблю.
Конгріон
Прекрасна, соромлива розпуснице! Захоче хто — на частини розірвешся сам.
Стробіл
Та я зовсім до іншого, не про те сказав, Що ти мені готовий приписати. Хазяїн наш Сьогодні весілля святкує.
Анфрак
Чию дочку бере?
Стробіл
Сусіда Евкліона, старого. Йому 290 Покупок половину відділить звелів І кухаря, і флейтистку одну з двох.
Анфрак
Йому, бач, половину, половину вам?
Стафіла
Саме так.
Конгріон
То, виходить, старий не міг За свій рахунок весілля дочки святкувати?
Стробіл
Е!
Конгріон
У чому ж справа?
Стробіл
Справа в чому? Яке питання! Старий наш — сухар, сухіший від пемзи.
Анфрак
Невже?
Стробіл
Так, так. 300 Я говорю. Подумай сам: кричить, богів, Людей кличе у свідки негайно, Що він загинув, під корінь зрізаний, ледве димок Під чавунцем його назовні вилетить! А спати йде — пов’яже рот мішком.
Анфрак
Навіщо?
Стробіл
А щоб уві сні не упустити подиху…
Анфрак
А як він з нижнім горлом? Затикає, чи що, Щоб теж не пішов подих випадково?
Стробіл
Ну, тут на віру. Ти мені вір, як я тобі.
Анфрак
Охоче вірю.
Стробіл
Чи знаєш ще? Йде умиватись, плаче: воду шкода пролити!
Анфрак
Чи не можна грошей у старого випросити 310 Один талант[8] й на волю відкупитися?
Стробіл
Так! Хоч голоду в борг проси, і то не дасть. Обрізав якось нігті в цирульника: Зібрав, відніс із собою всі обрізки.
Анфрак
Як видно, скнара — скнарою чоловічок твій.
Стробіл
Подумай, який же він скупий і скаредний! Недавно кашу в нього вкрав шуліка: Йде, ридаючи, до претора і з плачем там, І, виючи, просить поручительства, щоби До суду притягнуть[9] йому дозволили шуліку! 320 На дозвіллі вам розповів би сотні випадків. Скажіть, хто з вас двох прудкіший?
Анфрак
Я. І набагато кращий.
Стробіл
Кухаря, не злодія, мені.
Анфрак
Ну так, я кухар.
Стробіл
(Конгріону)
Ти що скажеш?
Конгріон
Весь я отут.
Анфрак
Він кухар поминальний, на дев’ятий день Кличуть його.
Конгріон
Трибуквене прізвисько[10]! Мене сварити? Ти злодій, і злодій, і тричі злодій.
Стробіл
Мовчи ти, там! Ягня вгодоване…
Анфрак
Ну так.
Стробіл
Ти забирай, Конгріоне, того І в дім йди, он туди. Ну, і ви за ним, 330 А інші до нас, сюди.
Конгріон
Неправильно Поділ йде. Баранчика їм жирнішого віддав.
вернуться

8

Талант — аттичний талант (60 мін, 6000 драхм). Обидва кухарі оцінюють себе надто високо, так як звична ціна за раба-ремісника в Афінах IV в. до н. е. не перевищувала 5–6 мін.

вернуться

9

…поручительства, щоби до суду притягнуть… — Римська побутова деталь.

вернуться

10

В оригіналі homo trium litterarum — fur, крадій.