Я проглянув набагато більше даних, ніж можу тут описати, вважав нові тренди і мемами, і патогенами, розглядав десятки моделей поширення. Жодна не підійшла. Йдеться не просто про зміну парадигми. Цей феномен надзвичайно далекий від дії звичних мозкових імплантатів, якими люди запасаються, щоб підвищити конкурентоспроможність на ринку. Є у цьому щось майже інстинктивне. Мільйони не пов’язаних між собою людей на планеті раптово стали одержимі ідеєю вирватися зі своїх черепів, наче лосось під час міграції, що рухається до вищої довготи. І ні аналізи мережевих шляхів, ні епідеміологічні розрахунки не дають пояснення цьому феномену.
Можете назвати це епідемією. Чумою свідомості.
Або ж — Колективним Несвідомим, що прагне прокинутися.
«Чоловічок, що дивиться крізь твої очі, — ідіот», — сказала жінка-призматик. Він — блокнот для замальовки реальності, що існує лише якусь мить, перш ніж її перепишуть.
А от решта… Та частина, що тягає вантажі та ухвалює складні рішення, розв’язує рівняння та вирішує проблеми, яким ніколи б не знайшлося місця у свідомій оперативній пам’яті. Вона не може продемонструвати своєї роботи, тож підкидає нам рішення у сни та інтуїцію, дозволяючи відділяти зерно від полови. Очевидно, вона бачить небезпеки, які підпрограми свідомості зовсім не помічають.
Можливо, вона бачить щось просто зараз. Можливо, ми більше не можемо дозволити собі залишатися сліпими.
Схоже, загроза справді величезна. У двадцятому столітті небезпека ядерної війни не пробудила нас, а у двадцять першому — було мало генетично модифікованих пандемій. Поколіннями ми самовдоволено заперечували катастрофічну руйнацію навколишнього середовища. Якщо наше несвідоме «я» намагається прорватися… якщо воно, по суті, намагається розтягнути наш свідомий розум, щоб він був здатен вмістити складну та життєво важливу правду, — тоді загроза значно більша за будь-які фільтри, що, на нашу біду, так довго допомагали нам ігнорувати все навкруги. Загроза, певно, смертельно небезпечна — чи навіть гірше.
«Число Звіра, — сказала вона, — надто велике, щоб поміститися».
Якщо консорціум «Тезей» і знає, де опинився їхній флагман, нам вони нічого не кажуть. Імовірно, він перебуває десь на півшляху до G-хмари[108], рухаючись за інерцією, а його поснула команда досі не прийшла до тями.
Або, можливо, десь там у хмарі Оорта «Тезей» знайшов те, що шукав. Можливо, ледь помітне свідчення того, що ця зустріч відбулася, пролетіло крізь простір зі швидкістю світла і застигло над нами хвилею прибою. Цього не помітили блокноти свідомості, але для розумніших схем під ними ця новина задзвеніла сигналом пожежної тривоги. А може, Культ Зловісних Дій справді мав рацію. Можливо, вся людська проводка — і зверху і знизу — сплетена у якусь квантову павутину, для якої швидкість світла не має значення.
Ми знаємо напевне тільки одне: через шість років після відльоту «Тезея» — лише коротке кліпання для космічного ока — щось змусило працювати Колективне Несвідоме на підвищених обертах. Ми так часто стояли на межі самознищення, але ще жодного разу в нашого виду не запускалося спільне рефлексивне прагнення прокинутися.
«Важливо бути готовим», — сказав мені якось призматик, до кінця не розуміючи, що він має на увазі. «Akan datang tidak lama lagi», — пробурмотіла Аанджай з глибин кататонії. У перекладі з малайської це означає «скоро буде», якщо мої імплантати не помиляються.
А можливо, «скоро повернеться».
Нотатки й коментарі
Ці нотатки й коментарі мають на меті переконати вас, що я не божевільний (або, якщо не вдасться, просто залякати, аби ви промовчали). Читати для отримання додаткових балів.
Навряд чи мене можна вважати першим автором, який спробував раціоналізувати вампіризм з погляду чистої біології. Річард Метисон зробив це ще до мого народження, і, якщо «циганська пошта» не бреше, новий роман Октавії Батлер пройдеться по темі вздовж і впоперек ще до того, як ви прочитаєте ці рядки. Але я готовий закластися, що саме я першим вигадав хрестовий глюк, щоб пояснити огиду вампірів до хрестів, — а коли додалося трохи натхнення, з’явилось і все решта.
108
G-хмара — область газу, плазми та пилу, суміжна з Локальною міжзоряною хмарою, крізь яку зараз рухається Сонячна система. До G-хмари входять три зірки системи Альфа Центавра, зірка Альтаїр та, гіпотетично, деякі інші.