Людина-картинка.
— Не проти, якщо я зайду?
Ісаак гмикнув: «Давай, мовляв, але не тисни на мене».
Усередині купола шипів і булькотав рясний дощ, заглушаючи скімлення, що привели мене сюди.
— Що це?
— Магнітосфера Бена, — Шпіндель навіть не обернувся. — Класно, правда?
Синтезисти на роботі не мають власної думки; це зводить ефект спостерігача до мінімуму. Але того разу я дозволив дати собі легку слабину.
— Радіоперешкоди — милозвучні. А от скрип можна було б і прибрати.
— Жартуєш? Це ж музика сфер, комісаре. Вона прекрасна. Як старий джаз.
— Джазу я теж ніколи не розумів.
Ісаак знизав плечима, прибрав верхні частоти, давши дощу барабанити навколо нас. Його око, що завжди посмикувалося, тепер зосередилось на якомусь таємничому графіку.
— Хочеш сенсацію для своїх нотаток?
— Звісно.
Світло відбивалося від його сенсорної рукавички, граючи веселковими барвами, наче крило бабки. Він вказав на спектр поглинання, що зринав час від часу. Яскраві піки з’являлися і зникали, з’являлися і зникали що п’ятнадцять секунд.
Субтитри не дали мені нічого, крім довжини хвиль в ангстремах[52].
— Скіммери пердять. Ці сучі діти викидають в атмосферу складну органіку.
— Наскільки складну?
— Складно сказати. Слабкі сліди, які враз розпадаються. Але там точно є цукор і амінокислоти. Можливо, протеїни. Можливо, щось іще.
— Можливо, життя? Мікроби? Інопланетний проект з тераформування…
— Усе залежить від того, як ти визначаєш життя, чи не так? — уточнив Шпіндель. — Там навіть дейнококки[53] довго не протягнуть. Але там велика атмосфера. Здається, вони не поспішають, якщо переробляють усе шляхом прямого висіву.
А якби вони поспішали, то працювали б набагато швидше, вдавшись до самовідтворення.
— Як на мене, звучить, як життя.
— Радше звучить, як розпилювання сільськогосподарських добрив, от як. Гамнюки перетворюють всю цю бісову газову кулю на більшу за Юпітер рисову плантацію. — Він стривожено усміхнувся. — Щось має великий апетит, чи не так? Починаєш замислюватися, чи нас уже не задавили кількістю.
Шпінделеві відкриття стали центральною темою наших зборів.
Спираючись на візуальні діаграми, що витанцьовували на столі, вампір підсумував для нас найголовніше:
— Самовідтворюваний r-селектор[54] фон Неймана. Насіння спливає і проростає скіммерами, скіммери збирають сировину в аккреційному поясі. Орбіти ще не визначені, а отже, пояс тільки формується.
— Щось не видно, звідки вони з’являються, — зауважив Шпіндель. — Є якісь ознаки фабрики?
Сарасті похитав головою.
— Може, розпалася. Розсіялася. А може, сягнувши оптимальної кількості, стадо просто припинило розмноження.
— Це просто бульдозери, — зауважила Бейтс. — Будуть ще й орендарі.
— Багато, чи не так? — додав Шпіндель. — Вони в рази перевершують нас за кількістю.
Джеймс:
— Але вони можуть не з’являтися ще довгі століття.
Сарасті клацнув язиком.
— Це скіммери побудували Світляків? Бернса-Колфілда?
Хоч запитання і було риторичним, Шпіндель все одно відповів:
— Не уявляю, щоб таке було можливим.
— А отже, це зробило щось інше. Щось, уже присутнє тут.
Всі помовчали. Топологія Джеймс змінювалася і тасувалася в тиші; коли жінка знову відкрила рот, заговорив хтось значно молодший.
— Якщо вони вирішили облаштуватися в такій місцині, їхнє середовище проживання зовсім не схоже на наше. Це дає надію.
Мішель. Синестет.
— Білки. — Під захисними окулярами неможливо було розгледіти вираз очей Сарасті. Біохімічна сумісність. Вони можуть харчуватися нами.
— Хоч би ким були ці істоти, але для існування їм навіть не потрібне сонячне світло. Немає конкуренції за територію, немає конкуренції за ресурси — а отже, причин для конфлікту немає. Не розумію, чому б ми не могли з ними домовитися.
— З іншого боку, технологія передбачає войовничість.
Мітель тихенько пирхнула.
— Хіба що на думку вузького кола істориків-теоретиків, які ніколи насправді не зустрічали прибульців. Можливо, зараз ми доведемо, що вони помиляються.
52
Одиниця довжини, дорівнює 10-10 м або одній десятимільйонній міліметра. Ангстрем застосовується для вимірювання розмірів атомів, відстаней між ними та довжини хвилі електромагнітного випромінювання у рентгенівській, ультрафіолетовій та видимій ділянках спектру.
53
Deinococcus radiodurans — одна з найстійкіших бактерий до дії іонізуючого випромінювання.
54
R-селекція — одна з головних стратегій розмноження. На противагу k-селекції, передбачає високу плодючість і велику кількість нащадків.