Щойно відчувся біль, Джеймс тихо застогнав.
— А хіба щеплення роблять не в плече? — запитала я.
— Зазвичай я не заламую руки своїм пацієнтам у таких випадках, — відказав Ґідеон, а Джеймс знову застогнав.
— Ось і прощання… — зітхнула я. — Мені ліпше було б обійняти тебе, аніж тримати шпагу біля твоєї шиї! Ти завжди був моїм найкращим другом у школі (ну, після Леслі). — По моїй щоці покотилася перша сльоза. — І без тебе мені нізащо не вдалося б утямити, чим відрізняється «ваша світлість» від «вашої ясновельможності» та від «вашої високості».
— Є! — оголосив Ґідеон. Звільнений Джеймс, заточуючись, трохи позадкував і схопився за шию. — Краще б заліпити місце щеплення пластиром, але й так буде нівроку. Аби лише не потрапив бруд. — Ґідеон забрав шпагу з моєї руки. — А зараз — гайда на коня і чимдуж мчіть додому, ясно?
Джеймс кивнув. Його очі нажахано бігали туди-сюди, наче він не міг повірити, що все минулося.
— До побачення, — схлипнула я. — До побачення, Джеймсе Огасте Переґріне Пімплботтоме! Ти був найкращим привидом з усіх, яких я зустрічала!
Ледве пересуваючи ноги, Джеймс видерся на коня.
— Шпага лежить під каштаном, якщо ви захочете її забрати, — сказав Ґідеон, але Джеймс уже стиснув бідолаху Гектора острогами.
Я стежила за ним, поки він не щез поміж дерев.
— Задоволена? — поцікавився Ґідеон, збираючи назад речі.
Я втерла сльози на щоках і посміхнулася.
— Дякую! Це круто, коли в тебе є друг, який вчиться на лікаря.
Ґідеон усміхнувся.
— Але присягаюся: це було моє останнє щеплення від віспи. Ці пацієнти страшенно невдячні!..
РОЗДІЛ 15
Ті, кого кохають, не можуть померти, бо кохання — це безсмертя.
— Ану, дай газу, старий! — вигукнув Ксемеріус. — Нарешті настав час розібратися з цим негідником!
Він умостився у мене на колінах, а я сиділа на пасажирському сидінні в автівці Ґідеона, яка проривалася
крізь пообідні затори на Стренді.
— Стули пельку, — прошепотіла я Ксемеріусу. — Граф готовий терпіти ділу вічність.
— Що ти кажеш? — Ґідеон підозріливо подивився на мене.
— Ах, то пусте! — Я визирнула у вікно. — Скажи-но, Ґідеоне, ти справді гадаєш, що буде достатньо того, що ми придумали?
Мій піднесений ранковий настрій де й подівся і поступився місцем якійсь тремтливо-неспокійній хвилі, яка накочувалась на мене. Ґідеон знизав плечима.
— Все одно наш план кращий, аніж… як там ти казала? «Гнучкий план дій».
— Це не я так казала, а Леслі, — виправила я його.
На якусь мить ми обоє заглибились у власні роздуми. Наша зустріч із Люсі й Полом досі була перед очима. Я на власній шкурі зрозуміла, що стрибки в часі можуть бути такими виснажливими, коли на зворотному стрибку ми потрапили на репетицію церковного хору й мусили давати драла від гурту верескливих сімдесятирічних сопраністок. Але принаймні тепер ми були готові до зустрічі із графом Сен-Жерменом. Ця блискавична ідея спала на думку саме Люсі, і ця ідея була причиною тієї тремтливо-неспокійної хвилі, що накочувалась.
— Хлопче! Дивись на дорогу! — заверещав Ксемеріус і затулив лапками очі. — Світлофор був червоний як буряк!
Ґідеон газонув, підрізав таксі й крутнув праворуч, до штабу Вартових. Трохи згодом, пронизливо загальмувавши, зупинився на стоянці. Ґідеон обернувся до мене й поклав руки на плечі.
— Ґвендолін, — почав він серйозно, — що б не сталося…
Договорити він не встиг. Цієї миті дверцята машини з мого боку рвучко розчинилися. Я вже хотіла обернутись і торохнути цього нестерпного містера Марлі, але виявилося, що то містер Джордж, який гладив долонею свою блискучу лисину.
— Ґідеоне, Ґвендолін, нарешті! — докірливо мовив він. — Ви спізнилися на годину з гаком.
— Що пізніша година, то кращі гості! — бовкнув Ксемеріус і зістрибнув із моїх колін.
Кинувши погляд на Ґідеона, я зітхнула й вийшла з авто.
— Ходімо, діти, — закликав нас містер Джордж, узявши мене за руку. — Все вже підготовлено.
Усе, що було підготовлено, — це повітряна мрія кремового кольору з мереживом і вишивкою в поєднанні з оксамитом і парчею прохолодного золотавого кольору для мене і строкатої гаптованої камізелі — для Ґідеона.
— Це що, вишиті мавпочки? — Ґідеон витріщався на одяг так, як ніби він був оббризканий синькою.