Уся моя родина сиділа за столом. Я насилу стрималася, щоб радісно не обійняти всіх їх, навіть тітку Гленду й Шарлотту я б щиро пригорнула. (А це ще раз доводить, у якому надзвичайному стані я тепер перебувала.) Але, помітивши гострий позирк Ксемеріуса, я лише ущедрила всіх сяючою вітальною посмішкою і, проходячи повз Ніка, провела рукою по його волоссю. Сівши на своє місце, я подивилася на тарілку, на яку мама вже встигла покласти закуску, і геть забула про будь-яку стриманість.
— О, пиріг зі спаржею! — вигукнула я. — Ну хіба життя не дивовижне?! У ньому є чим насолоджуватись, правда ж?
— Якщо ти ще раз вимовиш слово «дивовижний», я виригаю просто на твій клятий пиріг зі спаржею, — верескнув Ксемеріус.
Я посміхнулася йому, поклала шматочок пирога собі в рот, оглянула всіх присутніх зі щасливою посмішкою і запитала:
— Ну, як минув ваш день?
Тітка Медді посміхнулася у відповідь.
— А твій день, здається, був цілком непоганим.
Шарлоттина виделка мерзенно чиргикнула по тарілці.
Так, врешті-решт день справді випав нівроку. Попри те, що Ґідеон, Фальк і містер Вітмен так і не з’явилися до мого від’їзду і мені не вдалося перевірити, чи була фраза «Я кохаю тебе, Ґвен, прошу, не залишай мене!» лише моїм маренням, чи ж Ґідеон таки промовив це. Решта Вартових зробили все, аби вивести мене з цього, як висловився Фальк де Віллерз, кепського стану, а містер Марлі навіть прагнув причесати мене, але я вирішила, що можу зробити це й сама. Тепер на мені була шкільна форма, а волосся акуратно лежало на плечах.
Мама погладила мою руку.
— Я така рада, що тобі краще, сонечко.
Тітка Ґленда щось пробурчала собі під ніс, я почула тільки окремі слова: «…у неї, як у селянської дівки». Відтак вона фальшиво посміхнулась і запитала мене:
— Ну і як там справи із зеленим сміттєвим пакетом? Не можу повірити, що ти і твоя подружка Леслі збираєтеся з’явитися в такому вбранні на вечірці, яку Дейли влаштовують для своєї дочки! Тобіас Дейл, без сумніву, сприйме це як політичний закид, він же посідає значне місце серед торі[45].
— Га? — бовкнула я.
— Якщо недочула, треба говорити «Даруйте, що ви сказали?», — повчав мене Ксемеріус.
— Ґлендо, ти весь час мене дивуєш! — леді Аріста прицмокнула язиком. — Жодній із моїх онучок таке й на думку не спаде. Сміттєвий мішок! Нісенітниця!
— Ну, якщо в декого немає підхожого вбрання для вечірки, то це краще, ніж нічого, — уїдливо зауважила Шарлотта. — Принаймні для Ґвен.
— О, люба… — тітка Медді співчутливо дивилася на мене. — Дай-но подумати. У мене ось є пухнастий зелений махровий халат, можу тобі його позичити.
Шарлотта, Нік, Кароліна і Ксемеріус захихотіли, і я теж посміхнулася тітці Медді.
— Мені дуже приємно, але я гадаю, Леслі не погодиться — марсіан у махрових халатах не буває.
— Ви чуєте? Я не жартую! — стрепенулася тітка Ґленда. — Я ж говорила! Ця нечупара згубно впливає на Ґвендолін! — Вона скисла, як солоний огірок. — Та й хіба можна сподіватися чогось іншого від дівчинки, вихованої пролетарями. Нема нічого доброго уже в тому, що їй дозволили вчитися в Сент-Ленноксі. Але я точно ніколи не дозволю моїй дочці спілкуватися…
— Годі вже, Ґлендо! — остудила моя мама свою сестру. — Леслі — розумна і вихована дівчинка. А батьки її — ніякі не пролетарі! Її батько — він… він…
— Інженер-будівельник, — підказала я.
— …інженер-будівельник, а мама працює…
— Дієтологом, — знову підхопила я.
— А пес їхній учився в коледжі Ґолдсміт[46], — підтакнув Ксемеріус. — Дуже шанована родина.
— Наш костюм не має нічого спільного з політикою, — запевнила я тітку Ґленду та леді Арісту, яка вже підвела брови догори. — Це просто задля розваги.
Хоча цілком може бути, що Леслі змогла б вкласти в той костюм ще й політичний сенс. Наче нам і без того мало було
дурнуватого зовнішнього вигляду.
— До того ж це вечірка Синтії, а не її батьків, інакше дрес-код навряд чи був би таким зеленим.
— Це зовсім не смішно, — сказала тітка Гленда. — Я вважаю, що це кричуще неподобство — отаке небажання докласти зусиль до створення костюма. Тоді як інші гості щосили стараються. Ось, наприклад, костюм Шарлотточки…
— …коштував купу грошей і сидить прямо по фігурі, ти повторила це за сьогодні купу разів, — перебила її моя мама.
45
Назва консервативної партії в Англії, що обстоювала інтереси аристократії та вищого духівництва.
46
Вищий навчальний заклад, розташований у Лондоні. Основні напрямки — мистецтво, суспільні й гуманітарні науки. 1904 року став частиною Лондонського університету.