— Терористи не завербували би психа.
— Могли, якби побачили в ньому користь.
— Не можна контролювати таких людей чи передбачити, що вони вчинять.
— Але їх можна підбурити до насильства. Посилити їхню віру в те, що уряд працює проти них, і скористатися їхніми навиками. Роук може бути параноїком, але він знається на вибухівці. Це розчарований самітник з військовим вишколом. Ідеальний рекрут для терористів, агенте Дін. Поки ми не маємо доказів зворотного, мусимо припускати, що ситуація пов’язана з питанням національної безпеки. Навряд чи поліція Бостона спроможна сама з цим упоратися.
— То ось чому Джон Барсанті тут.
— Хто?
Сілвер мав спантеличений вигляд.
— Агент Барсанті, з людей заступника директора ФБР. Бюро зазвичай не відправляє агентів з Вашингтона, якщо є місцеве відділення.
— Я не знав, що до справи залучено ФБР, — відповів на це Сілвер.
Це ошелешило Гебріела. Служба національної розвідки мала владу над ФБР; Сілвер мав би знати про втручання Барсанті.
— Рятувальну операцію проводитиме не ФБР, — сказав Сілвер. — Ми дали дозвіл спеціальному антитерористичному відділу підрозділу стратегічної підтримки.
Гебріел витріщився на нього:
— Ви залучаєте команду з Пентагону? Військова операція на території США?
Втрутився сенатор Конвей:
— Я знаю, агенте Дін, що це звучить незаконно. Але нещодавно з’явилася директива JSC Conplan 0300-97. Вона дозволяє Пентагону використовувати військові антитерористичні загони в наших кордонах, якщо в цьому є потреба. Директива нова, про неї мало хто взагалі знає.
— І вам здається, що це хороша ідея?
— Чесно? — Сенатор зітхнув. — Вона мене до біса лякає. Але директива офіційна. Військові мають право ввійти.
— І недарма, — сказав Сілвер. — Якщо ви не помітили, наша країна — під нападом. Це наша нагода зачистити гніздо, поки воно не завдало удару. Поки ще більше людей не опинилося під загрозою. У великому масштабі цей інцидент може виявитись удачею.
— Удачею?
Сілвер надто пізно збагнув свою нетактовність. Примирливо підняв руку.
— Перепрошую, жахливу річ сказав. Я так концентруюся на своїй місії, що іноді нічого навколо не бачу.
— Так само можете й не бачити подробиць ситуації.
— Що ви хочете сказати?
— Ви дивитеся на цю облогу й автоматично думаєте про тероризм.
— Маю зважати на таку можливість. Вони змусили нас до цього. Не забувайте.
— До виключення всіх інших варіантів?
— Звісно ні. Цілком вірогідно, що йдеться просто про двох божевільних. Про двох людей, які намагаються уникнути ув’язнення після того, як застрелили поліціянта в Нью-Гейвені. Ми розглянули таку можливість.
— І все одно зосередилися на тероризмі.
— Із містером Вінном інакше не можна. Він серйозно ставиться до своєї роботи директора Служби національної розвідки.
Конвей спостерігав за Гебріелом, за його реакцією.
— Я бачу, вам не подобається теорія про терористів.
— Як на мене, це надто просто, — відповів Гебріел.
— А ви як усе це поясните? Чого хочуть ці люди? — запитав Сілвер.
Він відкинувся на спинку крісла, схрестивши довгі ноги, поклавши розслаблені руки на бильця. Жодної ознаки напруженості в худорлявому тілі. «Його насправді не цікавить моя думка, — подумав Гебріел. — Він для себе вже все вирішив».
— Я поки що не маю відповіді, — сказав він уголос. — Натомість маю чимало дивних деталей, які не можу пояснити. Саме тому й зателефонував сенаторові Конвею.
— Які саме деталі?
— Я щойно відвідав розтин того охоронця. Чоловіка, застреленого нашою невідомою. Виявилося, що він узагалі не працював у лікарні. Ми не знаємо, хто він був.
— Відбитки пальців перевірили?
— В АДІС[2] їх не знайшли.
— Тож кримінального минулого він не має.
— Ні. Відбитків немає в жодній з перевірених нами баз.
— Не всі здають відбитки пальців.
— Цей чоловік увійшов до лікарні зі зброєю, зарядженою двохкульними патронами.
— Це несподівано, — завважив Конвей.
— Що таке двохкульний патрон? — спитав Сілвер. — Я лише юрист, тому прошу пояснити. Боюся, що, коли йдеться про зброю, я просто неписьменний.
— Це коли в один патрон заряджається більше однієї кулі, — відповів Конвей. — Заради більшої вірогідності смертельного пострілу.
— Я щойно говорив з балістичною лабораторією поліції Бостона, — сказав Гебріел. Вони знайшли патрон із палати. Це М-198.
Конвей пильно подивився на нього.
— Такі є на озброєнні армії США. В охоронця таке навряд чи побачиш.