<p>
Громадська думка вивчалася і за часів радянського періоду існування України. Як стверджується у праці [58], “по лінії партійних комітетів та спеціальних служб збиралася інформація щодо суспільних настроїв. Йшла вона під грифом “таємно” або “цілком таємно”, споживали її, знову-таки, лише перевірені на предмет лояльності до режиму представники найвищої політичної еліти суспільства”.</p>
<p>
Тільки з проголошенням генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим нової політики “перебудови і гласності” у 1985 – 1988 роках ситуація почала поступово змінюватися. У радянському суспільстві - і в Україні зокрема, - розпочалися трансформаційні процеси. Поступово партійно-політичний і радянський апарат почав втрачати монополію над засобами масової інформації і над інформаційним простором в цілому. Бурхливий розвиток аудіо- та відеотехніки, а потім і персональних комп`ютерів з множильною технікою зумовив ріст системи непідконтрольних владі комунікацій. Радянська влада так і не змогла пристосуватися до нових умов[21,48].</p>
<p>
Після остаточного краху партійно-радянської системи у серпні 1991 року і проголошення державної незалежності України постала проблема побудови системи публічних комунікацій між владою і народом у молодій українській державі (ці процеси висвітлено у працях [37,58,22]). У червні 1996 року було прийнято Конституцію України, за якою джерелом влади є народ. Оскільки народ тепер безпосередньо формує владу на всіх рівнях за “демократичними правилами”, виникла необхідність щоб рішення влади підтримувало і саме “джерело влади” – народ, постала потреба вести діалог між владою і народом у всьому спектрі публічних комунікацій.</p>
<p>
Актуальність теми роботи. Нова ситуація у сучасному українському суспільстві стала вимагати і побудови нових моделей публічних комунікацій. Працівникам органів влади і місцевого самоврядування сьогодні потрібні новий досвід спілкування, нова психологія взаємодії з суспільством. Зі свого боку і суспільству тепер потрібні нові засоби комунікації з владою. Ця дослідницька робота й присвячена питанням створення ефективної системи зв`язків з громадськістю. </p>
<p>
Метою дослідження є вироблення практичних рекомендацій щодо створення системи ефективних зв`язків з громадськістю в місцевих органах державної влади і в органах місцевого самоврядування.</p>
<p>
Мета дослідження зумовлює такі завдання:</p>
<p style="margin-left:54.95pt;">
1. Узагальнити основні теоретичні питання щодо визначення таких понять, як “громадянське суспільство” і “громадськість” в Україні на сучасному етапі її розвитку.</p>
<p style="margin-left:54.95pt;">
2. Встановити особливості розвитку громадянського суспільства в Україні за останні півтора десятиліття – після проголошення незалежності України – з точки зору розбудови ефективної системи зв`язків з громадськістю.</p>
<p style="margin-left:54.95pt;">
3. Надати теоретичне визначення системи зв`язків з громадськістю на рівні органів місцевого самоврядування і місцевих органів державної влади.</p>
<p style="margin-left:54.95pt;">
4. Проаналізувати, чи можна створити ефективну систему зв`язків з громадськістю, спираючись на діючу систему законодавства України.</p>
<p style="margin-left:54.95pt;">
5. Проаналізувати на прикладі Луганської міської ради і її виконавчих органів ступінь готовності органу місцевої влади до ефективних комунікацій з громадськістю.</p>
<p style="margin-left:54.95pt;">
6. Проаналізувати можливість використання в реальних умовах України існуючих різновидів систем зв`язків з громадськістю.</p>
<p style="margin-left:54.95pt;">
7. Виробити практичні рекомендації щодо розбудови ефективної системи зв`язків з громадськістю на рівні органів місцевого самоврядування і місцевих органів державної влади.</p>
<p>
У вітчизняній науковій літературі ще не досить повно сформульовані основи розбудови ефективної системи громадських комунікацій і системи зв`язків влади і громадськості. Більш того, досить поверхово розглянуто і питання про стан сучасного суспільства в Україні, про відповідність його критеріям громадянського суспільства, про практичні способи громадських комунікацій на лінії взаємодії влади і народу. </p>
<p>
Тому об`єктом дослідження є існуюча в Україні система зв`язків з громадськістю на рівні місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Предмет дослідження - практична робота органів місцевого самоврядування і місцевих органів державної влади у сфері комунікаційних відносин.</p>
<p>
Практичне значення отриманих результатів. Розбудова системи ефективних зв`язків з громадськістю має велике значення для практичної діяльності органів місцевого самоврядування і місцевих органів державної влади. Розвиток комунікаційних відносин між владою і народом дає можливість більш повно сформулювати і втілити в життя соціально-економічні заходи органів місцевої влади, вирішити шляхом діалогу між владою і народом ті проблемні питання, які раніше, здавалось, було вирішити неможливо.</p>
<p>
Розробки, виконані в першому і другому, а особливо – у третьому розділі цієї дослідницької роботи, вже почали використовуватися у практичній діяльності інформаційних і аналітичних підрозділів виконавчих органів Луганської міської ради (з середини минулого року) і вже дали позитивний ефект з огляду взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю і територіальною громадою в цілому. </p>