<p>
Сучасна наука виходить з того, що суспільство і держава нетотожні, але в той же час їх не можна протиставляти. Суспільство виникло задовго до держави і тривалий час обходилось без неї. </p>
<p>
Об`єктивна потреба у виникненні держави з`явилася з ускладненням суспільної організації, загостренням у суспільстві протиріч через розбіжність інтересів соціальних груп. Держава виникла як нова форма організації суспільства внаслідок ускладнення суспільних відносин лише на певній стадії його розвитку. Тому вона є продуктом розвитку суспільства.</p>
<p>
Держава є соціальним інститутом усього суспільства, що виконує багато функцій, які забезпечують її життєдіяльність, і насамперед - впорядкування і стабілізацію суспільних відносин. Її основне призначення полягає в управлінні соціальними справами, у забезпеченні порядку і суспільної безпеки. </p>
<p>
Соціальна структура суспільства сьогодні настільки ускладнилась, що регулююча роль держави конче потрібна в сфері соціальних відносин. Соціальна структурованість і диференційованість взагалі є невід'ємною ознакою громадянського суспільства. Конкуренція й мобільність практично у всіх сферах життя роблять громадянське суспільство збалансованим і стабільним. Будь-які спроби взагалі вилучити конфлікти із суспільного буття є марними й безпідставними: навіть у розвинутих демократіях їх неможливо позбутися цілком і завдання держави полягає в тому, щоб регулювати їх, створюючи рівні умови конкуренції для всіх учасників групових змагань, забезпечувати дотримання встановлених правил взаємодії у суспільстві. </p>
<p>
</p>
<p>
1.2. Поняття і ознаки громадянського суспільства </p>
<p>
</p>
<p>
Головна ознака громадянського суспільства полягає в його відмежованості і відокремленості від державної машини як апарату громадського адміністрування. Громадянське суспільство фактично є альтернативою і контрагентом державного управління з властивими останньому формалізмом, ієрархією стосунків і централізованою директивністю рішень. Це не якесь угрупування у складі суспільства і не якась структурна одиниця, а насамперед спосіб життя людей у стилі приватності. Можна сказати, що громадянське суспільство є сферою людської свободи, життєдіяльністю особистостей поза офіційною регламентацією. </p>
<p>
Громадянське суспільство за своїм змістом не збігається із суспільством у цілому, оскільки останнє включає в себе державу. Держава є складовою частиною суспільства. А громадянське суспільство - це та сфера відносин, яка не зазнає прямого втручання з боку держави.</p>
<p>
Громадянське суспільство - це система взаємин між індивідами та їхніми об`єднаннями, в якій реалізуються індивідуальні та колективні інтереси, заснована на автономних від надмірного втручання з боку держави засадах, на свободі самореалізації, плюралізмі і багатоманітності в усіх сферах життя, на пріоритеті прав людини.</p>
<p>
Зрозуміло, що такі відносини між державою і громадянським суспільством можуть з`явитися тільки тоді, коли і держава, і суспільство будуть знаходитися на високому рівні економічного, політичного, культурного і духовного розвитку.</p>
<p>
Саме тому вважається, що “громадянське суспільство - це найвища стадія і форма людської спільності, що включає сформовані добровільно недержавні і неполітичні структури в економічній, соціальній і духовній сферах життєдіяльності суспільства”[58]. </p>
<p>
Громадянське суспільство за своєю суттю є правовим демократичним суспільством, де фактором сполучення різних інтересів виступають визнання, забезпечення і захист прав людини і громадянина. Ідеям громадянського суспільства про справедливість влади, про свободу і благополуччя особистості відповідають ідеї пріоритету права, єдності права і закону.</p>
<p>
Громадянське суспільство включає в себе: </p>
<p>
1) сукупність недержавних і неполітичних відношень у суспільстві - економічних, соціальних, сімейних, національних, духовних, моральних, релігійних, виробничих, особистих і ін.; </p>
<p>
2) звичаї, традиції, національну самосвідомість, національний менталітет, національну психологію; </p>
<p>
3) сферу спонтанного самовиявлення вільних індивідів, добровільно огороджену законами від повного втручання і довільної регламентації їхньої діяльності з боку органів державної влади.</p>
<p>
Істотною ознакою розвинутого громадянського суспільства є обов`язкова наявність вільних власників засобів виробництва, а також наявність розвинутої демократії.</p>
<p>
Альтернативність ознак та цінностей держави й громадянського суспільства аж ніяк не означає їх взаємовиключного антагонізму. Навпаки, саме ця альтернативність і зумовлює їхню потребу одне в одному. Без держави неможливе громадянське суспільство. Без громадянського суспільства неможлива повноцінна правова держава. Вони — немов дві органічні складові збалансованої соціальної цілісності, дві нерозривні сфери суспільного буття, які завжди перебувають одночасно у нерозривному зв'язку та опозиції одне одному. Саме взаємодія держави з громадянським суспільством остаточно і визначає тип існуючого політичного режиму: тоталітарного, авторитарного чи демократичного.</p>
<p>
Демократична держава потрібна громадянському суспільству аби запобігти загрозі руйнування спільноти, що незмінно виникає в її додержавному чи позадержавному стані. При взаємодії громадянського суспільства і держави кожна людина почувається цілком вільною і керується не лише власними інтересами й уявленнями, а мотивами, що визначають її суспільні дії. Держава повинна насамперед захищати особисту свободу людини і її власність, здобуту власною ж працею людей. Демократична держава повинна діяти тільки у чітко окреслених законом межах. Будь-який вихід держави за ці межі може призвести до громадянської непокори. З іншого боку, людям потрібно мати право протистояти сваволі урядів, чинити їм опір і у певній мірі навіть вдаватися до сили для їх повалення, якщо вони стануть на шлях узурпації влади, побудови тиранії, або у випадку неспроможності урядів керувати країною. З огляду на це, не тільки держава потрібна громадянському суспільству, а й, навпаки громадянське суспільство є чи не найпершим чинником, що уможливлює існування демократичної правової держави. Крім того, громадянське суспільство фактично виконує важливу легітимізуючи роль стосовно держави. Адже саме визнання й прийняття суспільством владних структур і настанов надає їм всіх ознак законності, прийнятності, уможливлює їх дієвість і зрештою забезпечує стабільність існуючого ладу. </p>