Комендантам концентраційних таборів
Da, Sah, Bu, Mau, Slo, Neu, Au І — III,
Gr-Ro, Natz, Stu, Rav, Herz, A-L-Bels,
Gruppenl. D. Рига, Gruppenl. D. Краків (Плашув).[14]
Використання комендантами таборів тілесних покарань в’язнів у випадках саботажу на військових виробництвах зростає. Прошу надалі всі доведені випадки саботажу (доповідь від керівництва повинна додаватися) карати через повішення. Кара має відбуватися перед зібранням членів відповідної групи робітників. Причина кари повинна бути повідомлена з тим, щоб кара виконала запобіжну функцію.
(Підпис)
Оберштурмфюрер СС
Такими канцелярськими заклинаннями в деяких теках докладно регламентувалося, якої довжини має бути волосся у в’язня, щоб становити економічну цінність для «виробництва волосяних шкарпеток для команд підводних човнів і валяного взуття працівникам залізниць Райху», а в інших обговорювалося, чи форму стосовно «випадків смерті» слід розсилати до восьми відділів, чи просто описувати в листі й додавати до особової справи, щойно всі дані будуть внесені до облікової картки.
І тут гер Оскар Шиндлер із Кракова повів мову про своє невеличке підприємство на Заблочі. Доручили його справу якомусь середньому чинові — офіцерові, співробітнику з роботи з особовим складом.
Оскар не засмутився. Були й більші компанії, які використовували працю євреїв. Були такі гіганти, як Крупп і, звичайно, І. Ґ. Фарбен. У Плашуві був кабельний завод. Вальтер Ц. Тьоббенс, той самий варшавський підприємець, якого Гіммлер намагався відправити служити до вермахту, мав більше таких працівників, ніж Шиндлер. Були сталеплавильні заводи у Стальовій-Волі, авіазаводи в Будзині й Закопаному, завод «Steyr-Daimler-Puch» у Радомі.
В офіцера лежали на столі плани «Емалії».
— Маю надію, — сказав він сухо, — ви не хочете розширювати свій табір. Це буде неможливо — інакше почнеться епідемія тифу.
Оскар відмахнувся від цієї пропозиції:
— Мене більше цікавить постійність моєї робочої сили, — сказав він. — Я вже переговорив щодо цього зі своїм товаришем полковником Еріхом Ланґе.
З обличчя есесівця Оскарові було видно, що це ім’я дещо означало. Оскар дістав лист від полковника, офіцер відкинувся в кріслі й став його читати. У кабінеті панувала тиша: можна було чути, як у сусідніх кімнатах шкребуть пера, шурхотить папір, хтось тихо, серйозно розмовляє — так, ніби ніхто тут і гадки не мав, що вони працюють у серці системи зойків і стогонів.
Полковник Ланґе був чоловік впливовий — начальник берлінського штабу Інспекції з озброєння. Оскар зустрівся з ним у Кракові на вечірці в генерала Шиндлера. Вони сподобались одне одному майже одразу. На багатьох вечірках бувало, що люди відчували одне в одному певну опірність режимові і тоді відділялися від гурту, перебиралися в окремий куток перевірити одне одного й, можливо, встановити більш дружні стосунки. Еріх Ланґе був шокований польськими таборами праці: заводом І. Ґ. Фарбена в Буні, наприклад, де бригадири прийняли «робочий темп» СС і змушували в’язнів розвантажувати цемент бігом, де тіла померлих від голоду й виснаження скидали в канави для кабелів і заливали цементом разом із кабелями. «Ви тут не щоб жити, а щоб вас залили цементом», — казав новоприбулим управитель, і Ланґе, почувши ці його слова, відчув себе проклятим.
Після листа до Оранієнбурґа були телефонні розмови, — і розмови, і листи мали на меті одне: внесок гера Шиндлера з його каструлями й протитанковими снарядами сорок п’ятого калібру в боротьбу за національне існування Інспекція вважає великим. Він сформував штат добірних спеціалістів, і не можна жодним чином перешкоджати тій праці, яку вони виконують під керівництвом гера директора Шиндлера.
На офіцера в кабінеті це справило враження, і він сказав, що відверто поговорить із гером Шиндлером. Планів змінювати статус табору на Заблочі чи втручатися в справи його населення не було. Однак гер директор має розуміти, що ситуація з євреями, навіть кваліфікованими працівниками на військовому виробництві, завжди ризикована. Узяти, наприклад, наші власні есесівські підприємства. «Ostindustrie», есесівська компанія, бере в’язнів видобувати торф, а ще є фабрика щіток і ливарний завод у Любліні, фабрики обладнання в Радомі, хутряна фабрика у Травниках. Але в інших галузях есесівці постійно розстрілюють робочу силу, і зараз та сама «Osti» вже практично не при справах. Так само в центрах знищення ніколи не буває відповідного відсотка в’язнів для промислової праці. Із цього приводу їм часто писали, але ці офіцери не відступають від своєї думки.
— Звичайно, — сказав офіцер, показуючи на лист. — Я зроблю для вас усе, що зможу.
14
Список скорочених назв концентраційних таборів: Дахау, Заксенгаузен, Бухенвальд, Маутгаузен і т. д.