Обличчя Капоші стало серйозним.
— Є. До того ще й немалі плани. — Тут очі мого співбесідника якось дивно заіскрились. — Є в мене плани, пане майор, — додав Капоші. Потім наповнив чарку і одним духом випив її. — Тобі, мабуть, відомо, пане майор, що сталося з моїм батьком?
Я кивнув головою.
— По-перше, я хочу достойно помститися за батька. Ти, звичайно, знаєш і про те, що землю моїх предків відібрано?
— Знаю.
— Так от до моїх планів входить також повернення тієї землі.
— В тебе є якісь конкретні думки щодо здійснення своїх планів?
— Ціла тисяча. Я ночами обмірковую свій план. Але є в мене одна вимріяна ідея. Якщо не втомлю тебе, можу розповісти.
— Розповідай.
— Думаю демобілізуватися, продати своє майно, в мене його тисяч на п'ять гольдів, і поїхати в Чехословаччину, там організувати з поневолених угорців загони вільних бійців і битись доти, доки не повернемо свої відірвані землі.
— На тому боці в тебе є приятелі? — перебив я.
— Є. І тобі, пане майор, скажу, що я з ними підтримую зв'язки. Якщо уряд не дбає про наші інтереси, нам треба про них дбати самим.
— А якщо дбає, любий Казмере?
— Я не помічаю цього.
— А якщо помічав би?
— Я був би дуже радий і всіма силами підтримував би його…
Цього було досить. В Титуса я попросив дозволу завербувати капітана. Але він не поспішав з відповіддю. Тоді я почав гаряче підтримувати кандидатуру Капоші.
— Дорогий Титусе, більш підхожу людину важко знайти. Він має численні зв'язки, чудово обізнаний з обстановкою, бездоганно володіє чеською мовою…
— … І занадто захоплюється жінками, — різко додав Титус.
— Молодий, вродливий, чого б і не захоплюватись?
Капітан висловив бажання підтримувати нас.
— Гаразд. Вербуй, докладно про все домовимося потім. А тепер я хотів би дати тобі інше доручення.
— Слухаю.
— Організуй групу з трьох осіб, здатних виконати будь-яку операцію. Розумієш? Будь-яку!
— Розумію.
Я охоче взявся за виконання завдання.
Вербування Капоші пройшло гладко. Коли я зачитував текст присяги, очі капітана аж горіли. Натхненно і збуджено Капоші повторював слова присяги:
— … Всіма своїми силами, до останньої краплини крові вірно служитиму… — урочисто лунав його голос, — … І битимусь проти більшовизму завжди і повсюди… — капітан закам'янілим поглядом дивився на хрест з чорного дерева, як це робили перші християни. Рука, піднята догори, не тремтіла. — Якщо порушу цю клятву, нехай досягне мене караюча рука Всевишнього бога, нехай загину я смертю зрадника… Хай земля розверзнеться і викине моє тіло, а небо — мою душу… Хай допоможе мені господь!
Порадившись з Титусом, я доручив капітанові створити організації списоносців у Чехословаччині. Потім протягом багатьох тижнів ознайомлював Капоші з основними правилами конспірації. Я знав, Що в Чехословаччині вже є наша організація, але цього капітанові не сказав, щоб він працював на повну потужність. В той час ми багато розмовляли з Капоші і зійшлися з ним ще ближче. З зауважень капітана я зробив висновок, що. він теж не дуже захоплюється регентом[6] і що так само, як і я, вважає його обмеженою людиною. Капоші навіть обурювався, що регент не дуже добре розмовляє по-угорському. Я теж говорив з капітаном відверто.
Капоші заходився вербувати агентуру і незабаром утворив братіславський центр. У Братіславі жив його давній знайомий юрисконсульт. Точно не пам'ятаю, але здається, його звали Єне Надь. Адвокатська контора доктора Надя стала центром «Списоносців» у Чехословаччині. Спочатку агентура типу Надя займалася виключно військовою розвідкою, бо ми не думали ще про різні диверсійні операції, для них тоді не було об'єктивних умов. Капоші став керівником чеської лінії. Він систематично зустрічався з агентами, забирав у них матеріали і розплачувався. Після кожної зустрічі капітан подавав нам відповідні звіти, які я через Титуса надсилав до центру. На квитанціях зазначалося лише, що «Ц-72» за матеріал «№ 1» одержав таку-то суму. А хто такий «Ц-72», — знали тільки Капоші, я і Титус. З часом, коли організація ширше розгорнула свою діяльність, ми вирішили переправляти контрабандою зброю і вибухівку. Я доручив розробити докладний план цих операцій Капоші. Через кілька тижнів Капоші виконав завдання.
Це була дуже копітка і небезпечна робота. Виникли й деякі ускладнення, бо підпілля наше розросталося дедалі ширше. Списоносці діяли вже в Румунії і Сербії. З'явилися підпільні організації в Ужгороді, Береговому, Нове-Замках, Нітрі. Ними керував доктор Надь. Було б краще, якби ми могли надсилати зброю безпосередньо окремим групам, а не через Братіславу. Але цей варіант був нездійсненним. Тому й надалі братіславський канал мав основне значення. Під керівництвом Капоші Надь організував торговельне агентство «Йозеф Нємец і К°», яке замовило нам велику партію овочевих консервів. У ящиках, які ми надсилали агентству, були не тільки консерви.