У цілому група осіб за попередньою змовою є начебто проміжною між групою осіб і організованою групою, тому щодо конкретних кримінальних справ у групах цього виду може бути виявлено окремі ознаки як групи осіб, так і організованої групи.
Однією з основних ознак організованої групи є її стійкість, на що прямо вказує ч. 3 ст. 28 КК. Група осіб за попередньою змовою теж є досить стійкою, оскільки між змовою її членів до вчинення групового злочину існує певний проміжок часу, протягом якого група не розпадається. І все-таки це стійкість різного рівня, різної якості.
Стійкість групи осіб за попередньою змовою відрізняється від стійкості як ознаки організованої групи тим, що в першому випадку формування злочинної групи ще не довершено, склад її не стабілізувався, члени групи вільно виходять з неї, так само легко з’являються нові члени. Вивчення кримінальних справ показує, що дуже рідкісними є випадки, коли група вчиняє злочин у повному складі. Однак завжди беруть участь у злочинах особи, що становлять активне і керівне ядро злочинної групи.
Стійкість організованої групи як її основна ознака має дещо інший характер: має місце стабільність, сталість складу, входження до групи нових членів ускладнено, а до виходу кого-небудь із групи інші члени ставляться дуже негативно. Але сама головна відмінність полягає в тому, що спільна злочинна діяльність розрахована на тривалий час. Як правильно помітила Н. Ф. Кузнєцова, у судовій практиці висновок про стійкість групи часто робиться на підставі тривалості чи багатоепізодності злочинної діяльності[190].
З огляду на це, у ч. 3 ст. 28 КК справедливо зазначається, що злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Крім стійкості, організована група характеризується такими ознаками: формування психологічної структури групи, висування лідера — її організатора і керівника; розподіл ролей при вчиненні злочинів; ретельна підготовка до вчинення злочину; можливість використання складних способів злочину; підтримка в групі суворої дисципліни; заміна особистих відносин на ділові, що засновані на спільному вчиненні злочинів; вироблення єдиної ціннісно-нормативної орієнтації; розподіл злочинних доходів відповідно до статусу осіб у структурі групи; створення спеціального грошового фонду.
Установлення більшості зазначених ознак дозволяє достатньо надійно кваліфікувати злочинну групу як організовану і відмежувати її від групи осіб, які вчиняють злочини за попередньою змовою.
Крім того, виходячи з ч. 3 ст. 28 КК, ознакою організованої групи за об’єктивним критерієм є вчинення злочину групою, яка складається щонайменше з трьох осіб.
За суб’єктивним критерієм ця форма складної співучасті характеризується такими ознаками:
а) для організованої групи потрібна участь трьох чи більше осіб (для групи, що діє за попередньою змовою, досить двох учасників), які відповідають вимогам суб’єкта злочину;
б) організованій групі притаманне те, що її учасники зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення одного чи більше злочинів. Стійкість групи — поняття оціночне і має встановлюватися щоразу з урахуванням конкретних обставин справи; вона свідчить, що між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв’язку з підготовкою або вчиненням злочину (злочинів). Для визнання групи організованою тяжкість злочину, до якого готується ця група чи вчиняє його, не має значення;
в) організована група завжди повинна також характеризуватися такими ознаками, як об’єднання всіх дій співучасників єдиним планом, причому їхня діяльність спрямована на досягнення останнього, тобто підготовка і вчинення злочину (злочинів) як кінцевої мети плану цієї групи;
г) організована група повинна також характеризуватися такою ознакою, як розподіл функцій учасників групи. Це може бути як розподіл функцій, коли, крім виконавців, співучасниками злочину є організатор, підбурювач, пособник, так і розподіл технічних функцій учинення злочину співвиконавцями;
ґ) для наявності організованої групи потрібно, щоб план її діяльності був відомий усім учасникам групи, тобто кожен з учасників організованої групи має усвідомлювати план її діяльності[191].
Вчинення злочину організованою групою свідчить про підвищену суспільну небезпечність цієї форми співучасті (яка може бути у вигляді простої чи складної форми співучасті) і тому вказується у 40 статтях КК як особливо кваліфікуюча ознака.
190
Российское уголовное право. Общая часть: учебник / [С. В. Бородин, В. Н. Кудрявцев, Н. Ф. Кузнецова и др.]; под ред.: В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Спарк, 2000. — С. 207.
191
Кримінальний кодекс України: наук-практ. коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.]; за заг. ред. В. Т Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Х.: ТОВ. «Одісей», 2004. — С. 94.