9. Режим Віші — політичний режим на чолі з маршалом Філіппом Петеном, який керував Францією під час окупації нацистами у 1940—1944 рр. Адміністративним центром режиму було м. Віші у центрі країни. Під тиском німецької адміністрації режим прийняв низку антисемітських законів, зокрема постанову 20 травня 1942 р. про обов’язкову наявність жовтої зірки на одязі єврея.
10. Дрансі — містечко неподалік Парижа. У 1941—1944 роках тут розташовувався табір для інтернованих: звідси паризьких євреїв відправляли до концтаборів.
11. Вища школа промислових фізики та хімії Парижа — вищий навчальний заклад для інженерів. У школі, заснованій 1882 р., навчалися свого часу П’єр і Марі Кюрі, Ірен і Фредерік Жоліо-Кюрі, П’єр-Жиль де Женн та чимало інших видатних науковців.
12. За режиму Віші Демаркаційна (або Зелена) лінія відділяла зону, окуповану німцями, від Вільної, або Південної зони. На півдні Демаркаційна лінія доходила до кордону з Іспанією та області Країна Басків.
13. Ейс — містечко на однойменній річці у департаменті Ардеш на південному сході Франції.
14. 2-га дивізія СС Das Reich складалася з волонтерів і вихідців з французького Ельзасу-Лотарингії, яких називали «всупереч-собі» (вони йшли на службу не добровільно, а з примусу). Дивізія брала участь у поході на Балкани, потім воювала у СРСР. У Франції «уславилася» свою винятковою жорстокістю, зокрема знищенням селища Орадур-на-Ґлані в центральній Франції. Село було повністю зруйноване, всі мешканці — 642 особи — загинули. Ця бійня вважається найчисленнішим масовим вбивством у Франції за всю Другу світову війну.
15. Комп’єнь — місто на півночі Франції. У 1941 р. в районі Руальє нацисти облаштували табір для інтернованих.
Дахау — місто в Баварії, де 1933 р. було відкрито перший нацистський концентраційний табір. За 12 років існування в ньому загинуло більше 30 тис. осіб.
16. Альберт Шпеєр (1905—1981) — німецький архітектор, який у Третьому Райху обіймав посаду міністра Військової промисловості. Був дуже близький до Гітлера, здійснив чимало архітектурних проектів для партії. Додумався використовувати військовополонених у промисловості.
17. Ернст Фрідріх Фердінанд Цермело (1871—1953) — німецький математик. У 1904 р., спираючись на принцип вибору, сформулював теорему: «будь-яку множинність можна впорядкувати», відтоді відому як теорема (або принцип) Цермело.
18. Генерал Джордж Паттон Молодший (1885—1945) командував 7-ю та 3-ю арміями США під час Другої світової війни. По завершенні воєнних дій був призначений військовим губернатором Баварії.
19. Готель «Лютеція» у 6-му окрузі Парижа зведено 1910 р. у стилі ар-нуво. Тут мешкало безліч видатних митців — Андре Жид, Анрі Матісс, Пабло Пікассо, Джеймс Джойс та ін. Після окупації Франції німцями у «Лютеції» розташовувався штаб «Абверу» — служби розвідки та контррозвідки. Після звільнення в готелі розміщували колишніх в’язнів нацистських концтаборів.
20. Національна вища Гірнича школа Парижа, заснована 1783 р. — один із найстаріших у Франції закладів інженерної вищої освіти. Політехнічна школа Парижа, заснована 1794 р. — найпрестижніший інженерний заклад освіти та дослідницький центр Франції.
21. Лотарингія завжди була головним осередком французької металургії.
22. Фредерік Жоліо-Кюрі (1900—1958) — французький фізик і хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії спільно з своєю дружиною Ірен Жоліо-Кюрі. З 1937 р. керував лабораторією ядерної фізики у Коллеж-де-Франс — заснованому 1530 року закладі публічної освіти. Коллеж-де-Франс не видає дипломів, його мета — поширення науки та підвищення загального рівня освіти. Бути викладачем у Коллеж-де-Франс — велика честь для науковця.
23. Національний центр наукових досліджень було засновано 1939 р. Фактично функції цього закладу відповідають функціям Академії наук, але провадить він винятково практичні дослідження в усіх наукових галузях під егідою Міністерства вищої освіти та науки Франції. Це справжній гігант: у роботі CNRS задіяно близько 12 тис. науковців.
24. Інженер Йоганн Вільгельм Ґайґер (1882—1945) спільно з Вальтером Мюллером у 1928 р. винайшов лічильник Ґайґера — детектор радіоактивного випромінювання на основі іонізаційної камери. Одна зі стінок рурки — основної складової лічильника — скляна.
25. Ідеться про працю 1921 р. Джона Маркуса Блатта і Віктора Вайсскопфа «Теоретична ядерна фізика».
26. У містечку Ле-Уш у французьких Альпах досі діє Фізична школа, заснована 1951 р. франко-американською дослідницею Сесіль ДеВітт-Моретт (нар. 1922), щоб допомогти французьким студентам надолужити згаяний війною час. Зі школою пов’язані імена таких усесвітньо відомих фізиків, як Енріко Фермі, Вольфґанґ Паулі, Меррей Джелл-Манн, П’єр-Жиль де Женн та ін. З часом школа відкрилась і до інших галузей науки — біології, математики, геології, хімії тощо.