Дві добрих сотні можуть ставить опір в десять раз сильнішому противникові з поводженням.
Газети доходили майже щоденно. В одній повідомлялось про розстріл Петлюрою знаного отамана Болбочана.
Коли, де, за що? Нас трьох зворушила ця вість. Постановили дізнатись докладніше. Сільванський приніс пакет для особистого доручення губерніальному комісарові під розписку, до того — командировочне посвідчення для красноармійця Н. А-ка з Канівського караульного батальйону. Оригінальна печать і підпис Федоренка. Дещо грошей на дорогу. Це запевняло безплатний проїзд залізницею і пароплавом. Саме чогось перестали ходить пароплави, прийшлось добираться через Золотоношу і Гребінку.
В Києві явився до губкомісара Павлова і як належить взяв розписку на доручений пакет.
З вигляду Павлов "б. офіцер і,можливо, кавалерист. Стрункий, високий, в добре допасованім убранні військового крою, лице красиве, бліде, з перетомленими очима. Трохи чути духами. Руки з вузькими долонями, довгі пальці, манікюр.
Досить пильно оглянув мене, дещо запитав.
В кінці запропонував зостатись в губвоєнкомі. Одповів йому, що одразу рішиться не можу, маю наречену. Павлов не налягав, радив пам'ятать, одначе.
Розшукав родичів Болбочана, де підтвердилась вість про його смерть. Як, коли і де — ніхто ще докладно не знав.
Пробув в Києві три дні. Несподівано спіткав механіка телеграфу з Запорожжя Матвія Петровича Цвіркуна. Працював він начальником колони зв'язку при штабі армії.
Всі мої два місяці назад були живі і здорові.
Там — власть Махна, котрий тепер тримається разом з Червоною армією і має поважну збройну силу.
Дізнавсь одночасно, що Червона армія переживає тяжкі хвилі. В Сибіру власть взяв адмірал Колчак і оголосився Верховним правителем Росії, признаним Англією і Францією. Його армія іде з-за Уралу на Волгу.
Генерал Денікін вийшов з кубанських степів. До його Добровольчої армії пристали кубанці, донці і терці. Сила велика, керується на Волгу, Москву і Україну.
Англія і Франція щедро помагають зброєю, одягом, харчами, медикаментами. Зайнято Харків, перейдено Дніпро. Там, одначе, затримано білих. Махно розгромив весь тил. Одбив Запорожжя і Синельникове.
На заході з-за Збруча перейшла з Галичини витіснена поляками стотисячна Галицька армія. З'єднавшись з армією Директорії, значно потіснила фронт, займаючи на Поділлі і Волині важні залізничні і адміністраційні осередки.
Червона армія б'ється одчайдушно скрізь. Виділились здібні знамениті командири і стратеги. Голосні прозвища Блюхера, Тухачевського, Чапаева на сході, Єгорова, Будьонного, Ворошилова, Думенка, Жлоби — на Центральнім фронті, Подвойського, Щорса, Боженка — на Західнім фронті.
Багато сил тратиться на погашення повстань різних отаманів.
Вдалось побувать на вічу з приводу вирушення на фронт міжнародової бригади.
Будучи близько трибуни, добре придививсь до виступаючих. Були то Раковський, Манільський, Мархлевський і Кон. Голова і члени уряду Укр. Радянської Соц. Республіки. Обидно трохи. Бессарабський жид і три поляки…
Перший — огрядний, червонолиций, з сильним специфічним акцентом. Другий, наймолодший, — добре одітий, красивий, вимова чиста. Третій — з вусами і борідкою, вигляд інтелігента. Літ 40–45. Четвертий — старий, худий, беззубий дуже, бідно одітий в старенький піджак і сіру кепку, що носе з 10 років. Голос зовсім тихий, шепелявий, як у беззубого. Видно, багато бачив і пережив, коли так не дбає про свій вигляд.
Півтори-дві тисячі молодих людей мало що чують з промов. Оркестр гра "Інтернаціонал". Проводжаючих небагато.
В місті бідно. Товарів не видно. В столовках і ресторанах можна дещо дістать.
Легше щось можна набуть на базарі.
На вокзалі довідався, що на Миронівку залізниця перервана. На Гребінку треба ждать оказії.
Іду до Дніпра, може, пощастить доїхать пароплавом.
Комендант всього Дніпровського флоту сказав, що нормальний рух пароплавів часово припинено.
Пішов понад берегом вздовж стоячих пароплавів. Зірка на кашкеті багато значить.
Далі при бойовім кораблі — рух. Підходжу ближче і стаю з несподіваного враження. Зносять убитих на берег. Ще з десяток — на кормі, з-під брезенту видно ноги.
Придивляюсь тим, що на березі. Все молоденькі, 16–20 літ. Мимоволі зняв шапку і похилив голову. Як тоді в Каневі над дванадцятьма невинними. Підійш ов старший з матросів. Розказав про Трипільську трагедію. Вислано було на двох звичайних пароплавах кількасот комсомольців ліквідувать Зеленого.