Другого дня групи розділились і пішли не дуже широкою полосою, одна од другої 5–8 км.
Весною почали ширитись чутки про повстання в різних кутках Київщини та Поділля. Щораз прибувало до нас більше охотників. Чулось не раз про повстанців Чалого, Заболотного, Шепеля. З села Глодоси влучилось до полку коло 60 молодих озброєних добрих хлопців під проводом Недайкаші, пізніше цей загін поповнився та розвернувся в курінь Низових запорожців. Був дружнім і бойовим, а Недайкаша — добрим командиром.
Возом в пару коней приїхав залізничник Кащук з чотирма синами 17–25 літ, жінкою і дочкою. Прилучилось коло 80 повстанців Волинця, сам отаман десь зник. Полк поповнювався щодень. Прибуваючі були елементом молодим, морально здоровим. Було трохи праці над ними з муштрою та карністю. Близько Ананьева, коли група готовилась до атакування цього міста, надійшла відомість про повстання пішого Чорноморського полку та кінної бригади галичан з батареєю під командуванням Шепаровича. Повстанці два дні ведуть тяжкий бій під Ананьєвим з переважаючими силами Червоної армії.
Кінно-Запорозький полк і чорношличники з маршу пішли в бій, піхота на возах приспішила марш. Прибули ми в критичний момент, коли у чорноморців кінчались патрони. Курені розвернулись, підперли знесилених чорноморців, передали набоїв, застрочили наші кулемети.
Численні противні лави подались назад, а тоді на них кинулись наші кіннотчики. Бій припинився, червоні, кидаючи ранених та кілька кулеметів, в переполоху одступили в ліс, рятуючись од повного знищення.
Од полонених усталено, що наступала піша бригада коло 4000 багнетів з батареєю. Шепарович не мав амуніції ні до карабінів, ні до гармат. Атакувать кінно не рішався, одійшов дещо назад на правім крилі. Після ананьївської операції сили армії значно побільшали. Перед нами лежала прифронтова полоса з значними силами в більших містах та оселях. Місцевість вкрита більшими та меншими лісами. Треба перейти чотири залізниці, де курсували бронепотяги, а на станціях стояла охорона. Проривать з нашими обозами було ділом нелегким.
В штабі армії одбувались наради, посилено агентурну розвідку. Остаточно постановлено ударить в трьох керунках, де стоять сильні залоги, наробить більше переполоху, зібратись, одскочивши, в кулак, і форсувать остатню залізницю коло ст. Крижопіль. Взять керунок на Ямпіль-Томашпіль, де мала держать фронт 3-тя Залізна дивізія Удовиченка.
В стисло означених днях і годинах наносяться удари:
Запорозька група атакує Тульчин, тримає 12 годин і спішно одскакує в ліси. Маширує на південь, щоб ранком буть в Крижополі — 60 км переходу.
Київська група атакує вузлову станцію Вапнярка, нищить залізницю, а коли поведеться — форсує і керується на південь.
Волинська група атакує Крижопіль. Маючи тепер сильний Чорноморський полк та добрий кінний полк, не матиме труднощів, бо в Крижополі залогою стоїть кінний загін червоного партизана Криворучка.
Всі обози зібрать в лісах коло Крижополя, під надійною охороною виділеної кінноти. З хвилею опанування Крижополя та знищення залізниці обози з своєю охороною спішно переходять на другий бік і беруть керунок на Ямпіль..
Користаючи з помочі селян, марш одбувався незамітно. Як завше, їду на 2 — З години спереду. Алмазов з Литвиненком ідуть лівіше, становлять охорону обозу. На Тульчин ударимо з чорношличниками. їх тепер значно більше, яких 300 шабель, півсотні піших пластунів, чотирьохгарматна батарея Черніцина, 25 тачанок з кулеметами, багато ручних кулеметів "Льюїс". Частина сильна! Наш полк — коло 900 багнетів, загартованих в боях козаків, коло 75 % старих фронтовиків, батарея Лощенка, незрівнянного гарматника, кінна сотня Петруся — 50 шабель та команди кулеметчиків — був поважною силою, котра могла ставить чоло вдвоє, а навіть втроє, численнішому противникові. їдем на містечко Тростянець. В цукровні ще берем з десять возів рафінаду, маємо до Тульчина близько 35 км. Завтра рано там ударимо. Зі мною 20 кінних, маємо вечором визначить місто розташування частин в великім селі Антопіль, що лежить в 3-х км од Тульчина при тракті на Ямпіль.
Темно було, коли в'їхали ми в село. В бік міста послав п'ятеро одважніших в під'їзд, собі та Дубовому вибрав велику хату з просторим двором при тракті, республіканцям та мазепинцям — ліву сторону, наливайківцям та кармелюкам — праву. Попередив, щоб не стріляли, коли спіткають червоних, тільки брать в полон. На вистріл всі збираються до мене. Вертатись зараз по визначенні квартир.
Мав вістового до обслуги коня од часу прибуття до полку Антона Мокосія. Той, порозумівшись з господарем, дістав нашим коням вівса, а я замовив господині вечері, пообіщав цукру та гасу. Дивились на нас зацікавлено, трохи з обережністю.