Попри те, що вимова вищого класу не надто зрозуміліша, аніж вимова низів, слід зауважити, що неправильна вимова певних слів часто видає погану освіченість мовця і вказує на походження з низів. Наприклад, коли кажуть «nucular» / «ядрений» замість «nuclear» / «ядерний», «prostrate gland» / «передпіхурова залоза» замість «prostate gland» / «передміхурова залоза». Це такі помилки «простих людей». Проте різниця між мовленням вищих класів та мовленням «освічених» людей таки є. Вищий клас і освічений клас — це не обов’язково одне і те ж. Мовлення освічених людей — а це «англійська зразка ВВС» або ж «оксфордська англійська» — радше можна зарахувати до вищого сегменту середнього класу, а не до вищого класу — воно не захаращене призвуками, голосних не ковтають і немає панічного страху перед займенниками, і воно, без сумніву, більш зрозуміле тим, хто не в темі.
Якщо неправильна вимова, зокрема й слів та власних назв іноземного походження, — це ознака низів, то вимова на іноземний манер часто вживаних слів та власних назв іноземного походження — це вже зовсім інша пісня. Намагання відтворити проривний французький звук «r» у фразі «en route» / «дорогою», чи, наприклад, наслідувати слизький іспанський звук «с» у слові «Барселона», або ж вперто називати Флоренцію, куди ви зібралися у подорож, на італійський манер — Фйоренце — це просто позерство та претензійність, які непомильно видають приналежність до нижчого та середнього сегменту середнього класу. Представники вищого класу, робочого та верхівка середнього прошарку не відчувають потреби так хизуватися. Вам можуть простити огріх тільки якщо ви вільно володієте мовою, слова якої спотворили. Проте, якщо ви хочете виглядати справді скромно і по-англійськи, то краще не виставляйте на показ свої вміння.
Нам часто кажуть, що віднедавна для кар’єри теле- чи радіоведучих місцеві акценти стали більш прийнятними, навіть бажаними. Кажуть, що людей із, скажімо, йоркширським акцентом, мерсісайдським скаузі, ньюкаслівським джорді чи західним говором вже давно перестали зневажати і автоматично зараховувати до соціальних низів. Може, й так. А може, й ні. Той факт, що багато теле- та радіоведучих говорять з акцентом свідчить, що багатьом ці акценти здаються привабливими, та це зовсім не доводить, що акцент перестав бути індикатором класу. Нам може подобатися якийсь місцевий акцент, ми можемо захоплюватися його мелодійністю та чарівливістю, але водночас чітко визначатимемо його як говір робочого класу. Я до чого веду: насправді треба визнати, що робочому класові тепер доступні усілякі снобські професії, до яких його представників не допускали раніше. То не треба цих нудотних політкоректних евфемізмів, називаймо речі своїми іменами.
Правила термінології або знову про «верхи» й «неверхи»
Ненсі Мітфорд у статті для «Encounter» від 1995 року на позначення лексики, притаманної соціальній верхівці та соціальним низам, пропонує термін «верхи» й «неверхи» (U and Non-U). Він і сьогодні залишається актуальним, попри те, що деякі слова-індикатори з її списку вже вийшли з ужитку. Звісно, певні словесні шібболети[26] змінилися, та доволі багато з них й досі актуальні. Те, як ви називаєте денний прийом їжі — «ланч» («lunch») чи «обід» («dinner») — дозволить визначити, до якого соціального прошарку ви належите.
Однак застосування простої бінарної моделі Мітфорд не зовсім відповідає меті мого дослідження, адже певні шібболети просто відмежовують верхівку від решти класів, а інші — проводять чітку межу між робочим класом та нижнім сегментом середнього класу або між верхівкою та серединкою середнього класу. У певних моментах лексика робочого та вищого класів навдивовижу схожа і разюче відрізняється від лексики решти класів.
Сім смертних гріхів
Існує сім слів, які англійці з верхів та верхівки мідлів вважають непомильними лексичними шібболетами. Досить одного з цих «семи смертних гріхів», сказаного у присутності представників верхівки суспільства, як їхня вмонтована система розпізнавання класів починає блимати і пікати, вішаючи на вас ярлик серединки середнього класу — за кращих обставин — або й низів середнього класу, а інколи вас можуть одразу класифікувати як робочий клас.
26
Шібболéт (на івриті «колос» або «течія») — біблійний вираз, в переносному сенсі вживається для означення характерної мовної особливості, яка дозволяє ідентифікувати групу людей (зокрема, етнічну); «мовний пароль», за яким можна розпізнати, що мова, якою розмовляє людина, є для неї нерідною