На другий день були призначені змагання стрільців, кінні перегони та інші веселощі. Я цілком могла б бути на них присутня, але нагадала собі, що вже обрала для себе інший шлях. «Амінь, — сказала я собі. — Скінчено. Починається інше життя». І ледь почало світати, полишила Норідж.
Я не люблю прощань, тому не шукала зустрічей із Едгаром. Та й не до мене йому тепер. Тому я обмежилася коротким прощальним посланням, яке передала Пенді. Я розуміла, що в мене тепер буде нове життя і що швидше я порву з минулим, то краще. Але все-таки, коли прибула в Незербі, зрозуміла, що якась частина мене назавжди залишиться тут. Якоїсь миті я навіть зачинилася в ткацькій і виплакалась як слід. А потім пішла в спальню, де в одній зі скринь усі ці роки лежала невеличка оздоблена сріблом скринька. В ній я дбайливо зберегла зібрані дитячі дрібнички, що колись дарували мені надію, а пізніше примушували страждати від власної незатребуваності. Я перебирала їх востаннє. Потім звеліла відвезти скриньку в Тауер Вейк.
Я поїхала, не озираючись. І якою несподіванкою було для мене, коли зробила зупинку в єпископстві Ілі й побачила Едгара, який мене наздогнав. Він був без почту, на змиленому коні. І перше, що зірвалося з моїх вуст, коли минуло здивування, — що не личить ясновельможному графові Норфолку їздити ось так самотою, як простому волоцюзі. Він тільки махнув рукою: пусте — так він тільки швидше зумів мене наздогнати.
— А ваша дружина? Не личить кидати її в перші дні після весілля.
І знову недбалий помах руки: Бертрада вся у веселощах, вона не сумуватиме за час його відсутності. Вже одне це свідчило, як складаються їхні стосунки. Проте… Проте… Мене раптом охопила ніжність. Яка я рада була його бачити!
Але Едгар просто накинувся на мене з докорами.
— Ти не мала права так чинити, Ріган. Поїхати ось так, не сказавши: «Прощавай».
— Я залишила тобі послання, — виправдовувалась я. — Та й що може бути гіркіше за довгі прощання?
Я стояла на сходах будинку для прочан у єпископстві, дивилася, як він нервово постукує себе нагаєм по халяві. Наша мовчанка затягувалася. Я лише дивилась на нього, милуючись востаннє. Ці довгасті сині очі, розпатлане після швидкої їзди волосся, гордовита постава. Я розуміла, що й досі люблю його.
— Ти напишеш, як доїхала, — сказав він за деякий час. — А я відповім, як тут у нас справи. Знаєш, у Єрусалимському королівстві дуже поширене таке спілкування в листах. Давай введемо такий звичай і в Англії?
Напевне, я зраділа. Мені приємно підтримувати з ним зв’язок. Та й цікаво дізнатися, як тут усе складеться.
— Хай не залишить тебе Господь своїми милостями, Едгаре, — сказала я наприкінці.
— Хай буде він і з тобою, — відповів він.
Розділ 7
Гуго Бігод
Серпень 1132 року
Коли я дізнався про заручини Бертради з саксом Едгаром Армстронгом, то спочатку не повірив. Вона виділяла його з натовпу своїх залицяльників. Це безперечно, але щоб справа дійшла до вінчання, а цей вискочка вивищився до родичання з самим Генріхом Боклерком! Та й леді Бертрада навряд чи схожа на жінку, яка впокориться зі звичаями саксонських дружин.
— Присягаюся бородою Христовою, ми ще почуємо про чвари в цій родині, — сміявся я, обговорюючи з приятелями заручини. — Бог свідок, тут не обійдеться без побитого посуду.
Але за жартами я приховував розчарування. Чому він, цей сакс, а не я зумів так вивищитися? Він, волоцюга, якому успіх сам ішов до рук, тоді як я всього повинен був домагатися сам, із зусиллями та приниженнями.
Адже за народженням я походив із шляхетного нормандського роду, моя родина мала землі в Норфолкширі й Саффолкширі, а мій батько сер Роджер Бігод був стюардом[47] королівського двору. Проте мені не пощастило, я народився другим, тому всі землі батька, його титул і посаду при дворі повинен був успадковувати мій старший брат Вільям. Мені ж, як молодшому, належало вдатися до духовної кар’єри. Проте з мене вийшов би такий священнослужитель, як із мого батька непорочна діва. І батько швидко зрозумів це, коли мене з ганьбою витурили з чергової обителі, куди він намагався мене збути. Ось тоді батько й прилаштував мене пажем при позашлюбній доньці короля принцесі Бертраді.