По суті поставленого запитання відносно цього зошита та вчинених у ньому записів дам наступного разу.
Протокол читав. Мої відповіді наведено правильно.
Василь Стус
27. V.80 р.
1—3 стор. не підписую — В. Стус.
Підписувати 1–3 аркуші протоколу обвинувачений Стус безпідставно відмовився.
Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР майор
Селюк
додаткового допиту обвинуваченого
місто Київ
30 травня 1980 р.
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк в приміщенні Слідчого відділу КДБ УРСР, кабінет № 20 з додержанням вимог ст. ст. 143, 145 і 146 КПК УРСР, допитав обвинуваченого: Стус Василь Семенович, 1938 року народження.
Допит почато в 14 год. 40 хв.
Закінчено в 17 год. 05 хв.
ЗАПИТАННЯ. На допиті 27 травня 1980 року вам пред’являвся для ознайомлення вилучений під час обшуку 10 лютого 1978 року в вашій кімнаті загальний зошит на 48 аркушах з віршованим текстом, що починається зі слів: «Палімпсести I. Ти тут, ти тут…» і було запропоновано дати пояснення відносно поміщених у ньому віршів. Ви побажали більш детально ознайомитись з записами в зазначеному зошиті і після цього дати відповідь по суті поставленого запитання. Вам надається можливість ще раз ознайомитись з записами, виконаними в вказаному зошиті.
Покажіть, кому належить цей зошит, хто автор та виконавець написаних у ньому віршів?
ВІДПОВІДЬ. Я ознайомився з пред’явленим мені загальним зошитом та поміщеними в ньому віршами. Відповідати по суті поставленого запитання відмовляюсь.
ЗАПИТАННЯ. Під час обшуку 10 лютого 1978 року, який був проведений в зв’язку з розслідуванням кримінальної справи відносно Лук’яненка Левка Григоровича, в вашій кімнаті в селищі імені Матросова Тенькінського району Магаданської області поряд з іншими документами були виявлені та вилучені два рукописних листи, один з яких починається зі слів: «Пустомити, 30 вересня 1976 Добрий день, друже Василю!..» і закінчується словами: «…До скорої зустрічі на Волі. Ваш Іван К. 290053, Львів-53, Наукова, 110/33 І. Кандиба» — на одному аркуші білого паперу стандартного формату, а другий починається зі слів: «22 грудня 1977 р. Добрий день, друже Василю!..» і закінчується словами: «…Ваш Іван. Додаток: 1) Новорічна поштівка. 2) П’ять чистих поштівок». Електрографічні копії цих листів пред’являються вам для ознайомлення.
Кому належать вказані листи, хто такий Іван Кандиба, який значиться їх автором, та які між вами стосунки?
ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус ознайомився з пред’явленими йому листами і заявив: «Відповідати на поставлене запитання відмовляюсь».
ЗАПИТАННЯ. Тоді ж, під час обшуку 10 лютого 1978 року в вашій кімнаті був вилучений також рукописний лист на двох аркушах у клітинку, що починається зі слів: «Шановний п. Іване! 7.1.77 р. 2 січня дістав…» і закінчується словами: «…22 грудня — скриплюю її. В. С.». Як вбачається з тексту, це є ваш лист-відповідь Івану Кандибі на його листа від 22 грудня 1977 р., з яким ви щойно ознайомились. Зазначений вище лист пред’являється вам для огляду.
Дайте пояснення відносно цього листа?
ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус особисто ознайомився з пред’явленим йому листом і заявив: «Відповідати відмовляюсь».
ЗАПИТАННЯ. Чи направляли ви Івану Кандибі ще якісь листи або документи, якщо направляли, то коли і які саме?
ВІДПОВІДЬ. Відповідати відмовляюсь.
ЗАПИТАННЯ. У згаданому вище листі до Івана Кандиби ви пишете: «Коли б були якісь громадські ініціативи з приводу Л. і Б., я згоден — бодай і номінально взяти в них участь… Отож, я даю свою цілковиту згоду на такий випадок (громадських нових ініціатив)».
Про які «громадські ініціативі» ви пишете в своєму листі та на що саме ви даєте «свою цілковиту згоду»?
ВІДПОВІДЬ. Після того як запитання було оголошене, обвинувачений Стус заявив: «Відповідати відмовляюсь».
ЗАПИТАННЯ. Вам пред’являються для огляду вилучені в вас під час обшуку 10 лютого 1978 року:
• рукописний лист, виконаний українською мовою на двох аркушах із учнівського зошита в клітинку, текст якого починається зі слів: «Валю, дістав сьогодні…» і закінчується словами: «…я зробив величезні успіхи: тепер майже не кульгаю»;
• рукописний лист, виконаний українською мовою на двох аркушах поштового паперу, що починається зі слів: «Дорога Любомиро! Дякую Вам…» і закінчується словами: «…тьма-тьмуща тарганів, з якими я сусідував чотири доби»;