Так, при отриманні 9 червня 1972 року передачі від дружини замість підпису вчинив напис: «Враг народа В. Стус».
За порушення вимог режиму слідізолятора 14 червня 1972 року він був позбавлений права протягом одного місяця закупити продукти харчування і одержувати передачу чи посилку (ксерокопія наказу додається до протоколу огляду).
Відбуваючи міру покарання в виправно-трудових колоніях Дубравного Управління ВТУ, Стус на шлях виправлення не став, постійно порушував внутрішній розпорядок, неодноразово був ініціатором голодовок, підбурював засуджених до масових безпорядків, на заходи виховного характеру не реагував, за період перебування в місцях позбавлення волі на нього були накладені такі стягнення:
• 15 травня 1973 року за відмову носити нагрудний знак об’явлено догану;
• 17 травня 1973 року за відмову носити нагрудний знак і навмисне невиконання норми виробітку позбавлений права на закупку продуктів харчування на один місяць;
• 21 травня 1973 року за відмову з’явитися на ранкову перевірку — позбавлений чергового побачення;
• 24 травня 1973 року за відмову носити нагрудний знак, куріння в строю і невиконання вимог контролера переведений в штрафний ізолятор на 7 діб;
• 22 серпня 1973 року за невиконання норм виробітку, нетактичне поводження проведена бесіда;
• 27 грудня 1973 року за відмову виконати вимогу чергового контролера і неявку на виклик об’явлено догану;
• 8 січня 1974 року за невиконання вимог адміністрації, постійне порушення внутрішнього розпорядку і самовільний виступ перед строєм засуджених на перевірці переведений на утримання в приміщенні камерного типу на 6 місяців;
• 13 січня 1974 року за порушення розпорядку позбавлений права закупки продуктів харчування на один місяць;
• 25 березня 1974 року за відмову вийти на работу позбавлений права закупити продукти харчування протягом одного місяця;
• 6 серпня 1974 року за відмову від роботи проведена бесіда;
• 11 лютого 1975 року за порушення внутрішнього розпорядку об’явлена догана;
• 14 квітня 1975 року за невихід на ранкову перевірку об’явлена догана;
• 30 квітня 1975 року за відмову від роботи позбавлений чергового побачення;
• 4 липня 1975 року за порушення форми одежі проведена бесіда;
• 22 липня 1975 року за відмову вийти на вечірню перекличку об’явлена догана;
• 4 червня 1976 року за порушення розпорядку позбавлений закупки продуктів харчування на один місяць і права отримати чергову посилку;
• 14 червня 1976 року за систематичне написання скарг, в яких допускав наклепи та ображання адміністрації ВТК, переведений в штрафний ізолятор на 14 діб без виводу на роботу;
• 19 червня 1976 року за ображання адміністрації ВТК нецензурними словами при етапуванні в штрафний ізолятор позбавлений права на чергове побачення;
• 20 серпня 1976 року за ображання чергових контролерів під час проведення обшуку позбавлений чергового побачення;
• 25 серпня 1976 року за ображання адміністрації ВТК і невиконання вимог контролерів позбавлений права закупки і чергового побачення;
• 30 серпня 1976 року за відмову вийти на вечірню перекличку поміщений на 13 діб у штрафний ізолятор без виводу на роботу;
• 10 листопада 1976 року за порушення внутрішнього режиму поміщений на 13 діб у штрафний ізолятор з виводом на роботу.
(Електрографічні копії постанов про накладення на Cтуса перелічених стягнень додаються до протоколу огляду).
У другому томі серед матеріалів справи є копія протоколу про об’явлення Стусу 19 жовтня 1975 року, згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР від 25 грудня 1972 року, офіційного застереження. В зазначеному протоколі вказується, що Стус, «отбывая наказание в ИТК-3 Дубравного ИТУ, не изменил своих прежних националистических убеждений, проводит обработку в националистическом духе других осужденных, выискивает единомышленников для проведения антисоветской деятельности, занимается сбором тенденциозной информации с последующей передачей ее своим единомышленникам на свободу, игнорирует проводимые администрацией колонии политико-воспитательные мероприятия…»
В цьому ж томі знаходяться заяви Стуса в різні адміністративні інстанції, в яких він описує про нібито маючі місця порушення його прав з боку адміністрації місць позбавлення волі та відповіді на ці заяви.
Серед матеріалів справи є також два примірники заяви Стуса від 15 липня 1976 року до Президії Верховної Ради Союзу РСР, в якій він твердить, що судили його нібито безпідставно, тенденційно описує своє перебування в місцях позбавлення волі і просить позбавити його громадянства СРСР та видворити за межі країни.