Зокрема, в документі наклепницьки твердиться, що Україну нібито тримають «в колон. ярмі шляхом страшного терору, геноциду, нищення найкр. синів України», і при цьому автор закликає до боротьби з Радянською владою шляхом створення «широкої мережі правозахисних об’єднань» на платформі забезпечення незалежної України; «організації випуску періодичних журналів типу “Укр. вісника” і т. д.».
«Така програма» боротьби, за словами автора, «розрахована на довгі роки», але передусім «необхідно добре зміцніти, створити численні місцеві правові осередки, інформац. — пропаганд. групи на місцях, аби перейти до випуску Укр. політ. хроніки».
Виправдовуючи антирадянську, антинародну діяльність бандитів ОУН-УПА, автор цього документа називає її «національно-визвольним рухом» і пропонує: «На зах. — укр. землях у кожному селі треба складати картотеки тих, що загинули в роки нац. — визв. повс., — учасників ОУН і УПА, потрібна політ. історія кожного села, містечка, району».
Разом з цим в документі даються конкретні поради щодо конспірації при проведенні ворожої діяльності і на випадок арешту. Так, автор наказує: «Коли ти став на шлях опору, знай, що карні сили тебе вже помітили. Тому будь обачний у словах, учинках, стосунках і з людьми. Отож, кажи іншим тільки те, що потрібне, продумуй кожен свій крок, перевір друзів, особливо тих, з ким ти маєш найбл. справи. Завжди будь готовий до арешту. Тому всі папери, книжки і т. д. постійно ховай… Усе непотрібне тобі на ближчий період тримай у більш надійному сховку, про який мусить знати мінімум 1–2 твоїх друзів». Відносно поводження на попередньому слідстві автор документа перш за все радить: «Під час слідства думай про справу, а не про себе. Коли ти не нашкодиш їй, тобі буде легше перенести тягар ізоляції. На всі питання слідства можна відповідати так: а) всі необх. пояснення в справі я волію дати лише у відкр. політ. процесі з участю представників укр. і міжнар. правоз. орг-цій. До цього часу відповідати не волію; б) відповідати не бажаю».
В цілому за своїм змістом документ під назвою «Памятка украинского борца за волю» антирадянський, програмного характеру, спрямований на боротьбу з існуючим в нашій країні державним і суспільним ладом.
Огляд проводився в кабінеті слідчого 26, 28–29 травня 1980 року кожний день з 9 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв. с перервою на обід з 13 до 14 години.
Заяв та зауважень від понятих з приводу огляду не надійшло. Протокол нами прочитаний, записано правильно, поправок та доповнень до протоколу немає.
Поняті
(підпис)
Покотило
(підпис)
Черв’якова
Старший слідчий Слідвідділу
КДБ УРСР — майор (підпис)
Селюк
додаткового огляду документів
місто Київ
19 травня 1980 року
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк у присутності понятих: Покотило Марії Іванівни, що мешкає в місті Києві, вул. Вишгородська, буд. 90-а, кв. 185, та Черв’якової Міри Дмитрівни, що проживає за адресою: місто Київ, вул. Курнатовського, буд. 22, кв. 55, керуючись ст. ст. 85, 190, 191 та 195 кримінально-процесуального кодексу УРСР, в зв’язку з розслідуванням кримінальної справи відносно Стуса Василя Семеновича провів додатковий огляд документів, виділених із кримінальної справи Лук’яненка Левка Григоровича, які 13 травня 1980 року надійшли в розпорядження слідства із оперативного підрозділу КДБ УРСР.
У відповідності зі ст. 127 КПК УРСР понятим роз’яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого під час огляду, робити зауваження з приводу тих чи інших його дій, а також їх обов’язок засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
(підпис) Покотило
(підпис) Черв’якова
ОГЛЯДОМ ВСТАНОВЛЕНО:
Під час обшуку 10 лютого 1978 року в кімнаті Стуса Василя Семеновича, в гуртожитку селища Матросова Магаданської області, були вилучені документі, які оглянуті 13–18 березня 1978 року.
Вказані в пунктах 7 і 13 зазначеного протоколу огляду документи, як вбачається зі змісту, є єдиним документом — листом Стуса до «Петра Григоровича» [Григоренка].