2. 49 аркушів з рукописним віршованим текстом, виконаним різнокольоровими барвниками, що починається зі слів: «Цей став повиселений…» і закінчується словами: «…не воскресне всемолода біда». Перші 12 аркушів мають розмір 10 × 21 см, чотири з яких з учнівського зошита в клітинку, а вісім із нелінованого паперу. Решта 87 аркушів в клітинку і однакові за розміром — 10 × 17 см.
Тексти, що містяться на зазначених аркушах, являють собою окремі вірші під назвами: «Вертеп», «Про згадку для С. Ш.», «За Р. Крейтом», «Автопортрет зі свічкою», «Компанелла», «Слово», а інші — без заголовків.
Більшість віршів позбавлені часової перспективи і суспільної конкретності, здебільшого розпливчасті, абстракційні та занепадницького характеру.
3. Аркуш білого нелінованого паперу розміром 14 × 27,5 см з машинописним віршованим текстом, що починається зі слів «Громадяни, дотримуйтесь тиші…» і закінчується словами: «…що світ ще не збожеволів. 18.8.70 р».
Текст вірша абстрактний, позбавлений конкретності.
4. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним барвником зеленого кольору, що починається зі слів: «До Прокуратури УРСР. 23 жовтня ц. р. …» і закінчується словами: «…Василь Стус, учасник Українського правозахисного руху. 19.XI.79 р. Київ-179, Чорнобильська, 13-а, кв. 94».
Текст являє собою заяву Стуса до Прокуратури Української РСР, в якій він, виступаючи на захист Миколи Горбаля, притягнутого до кримінальної відповідальності за замах на зґвалтування, зводить наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Зокрема, наклепницьки твердить, що радянські «репресивні органи» нібито «вдаються до брутальних способів розправи над інокодумцями», а влада начебто «може заарештувати будь-яку людину за будь-яким звинуваченням, якщо тільки громадська позиція людини чимось недогідна владі». Поряд з цим намагається довести, що в нашій країні нібито існує «свавілля», яке тягне за собою масову «деморалізацію суспільства».
Текст цього документа аналогічний за змістом тексту заяви Стуса, датованої 18 листопада 1979 року, яка була вилучена в його квартирі під час обшуку 14–15 травня цього року і детально описана в протоколі огляду від 26, 28–29 травня 1980 року.
Огляд проводився в кабінеті слідчого з 9 години 15 хвилин до 13 години 00 хвилин.
Заяв та зауважень від понятих в приводу огляду не надійшло. Протокол нами прочитаний, записано правильно, поправок та доповнень до протоколу немає.
(підпис) Покотило
(підпис) Черв’якова
Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР
майор Селюк
місто Київ
28 липня 1980 року
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк в присутності понятих: Покотило Марії Іванівни, що мешкає в місті Києві, вул. Вишгородська, буд. 90-а, кв. 185, та Черв’якової Міри Дмитрівни, що проживає за адресою: місто Київ, вул. Курнатовського, буд. 22, кв. 55, у відповідності зі ст. ст. 85, 190, 191 та 195 Кримінально-процесуального кодексу УРСР, провів огляд поштової кореспонденції, що надійшла в адресу Стуса Василя Семеновича і була вилучена під час виїмок 22 травня, 9 червня і 21 липня 1980 року.
У відповідності зі ст. 127 КПК УРСР понятим роз’яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого під час огляду, робити зауваження з приводу тих чи інших його дій, а також їх обов’язок засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
(підпис) Покотило
(підпис) Черв’якова
ОГЛЯДОМ ВСТАНОВЛЕНО
1. Художній поштовий авіаконверт з адресою отримувача: «Киев-179, Чернобыльская, 13-а, кв. 94. Стусу Василю Семеновичу» та адресою відправника: «Бурятская АССР, Заиграевский р-н, поселок Новая Брянь, Лисовый В. С.»
В конверті знаходиться рукописний лист, виконаний українською мовою на 4 аркушах з учнівського зошита в клітинку, текст якого починається зі слів: «Дорогий друже! 24.IV.80. Оце вичунюю від чергового…» і закінчується словами: «…Вітання Валі, сину, рідним, друзям. Лісовий».