25
Хейдрун — коза,
що стоїть на даху,
Лерадове[144] листя скубе;
з вимені в неї
тече світлий мед
у глек невичерпний.
26
Олень Ейктюрнір[145]
стоїть на даху,
Лерадове листя скубе;
роги роняють
краплі у Хверґельм[146],
ріки такі напувають:
27
Сід[147] і Від[148],
Секін і Екін,
Свьоль[149] і Ґуннтро,
Фйорм і Фімбультул[150],
Рін[151] і Реннанді,
Ґіпуль і Ґьопуль,
Ґьомуль і Ґейрвімуль[152], —
житла богів обтікають, —
Тюн і Він,
Тьолль і Хьолль,
Ґрад і Ґуннторін.
28
Віна[153] — одна,
друга — то Веґсвінн,
третя — Тйоднума,
Нют і Ньот,
Нонн і Хронн,
Слід[154] і Хрід[155],
Сільґ[156] і Їльґ[157],
Від і Ван,
Вьонд[158] і Стрьонд[159],
Ґьолль і Лейптр[160], —
плинуть біля людей,
падають в Хель.
29
Кормт і Ормт
і два Керлауґи
Тор переходить
кожного дня,
творить він суд
під Іґґдрасилем,
тоді асів міст[161]
палає вогнями,
води священні нуртують.
30
Ґлад і Ґюллір,
Ґлер і Скейдбрімір,
Сільврінтопп і Сінір,
Ґісль і Фальховнір,
Ґулльтопп і Леттфеті[162], —
аси на конях тих їздять
кожного дня,
суд їм творити
під Іґґдрасилем.
31
Корені три
ростуть на три боки
з-під Іґґдрасиля;
Хель попід першим,
другий — над турсами,
третій — над родом людей.
32
Рататоск[163] — білка,
бігати має
стовбуром ясена;
орлині слова
згори всі домчить,
розкаже Нідхьоґґу внизу.
33
Четверо оленів,
вигнувши шиї,
зелень скубуть:
Даїн і Двалін,
Дунейр і Дюратрор.
34
Гаддя повзучого
під Іґґдрасилем
дурневі не полічити:
Ґоїн і Моїй,
діти Ґрафвітніра,
Ґрабак і Ґрафвьоллуд,
Овнір і Свавнір,
знаю я, мають
те дерево гризти.
35
Аск Іґґдрасиль
як потерпає,
не відають люди:
віття їсть олень,
стовбур гниє,
жере знизу Нідхьоґґ.
36
Хріст і Міст, я волію,
хай мені ріг піднесуть,
Скеґґьольд і Скьоґуль,
Хільд і Труд,
Хльокк і Ґерфйотур,
Ґьолль і Гейролуль,
Рандгрід і Радґрід
і Реґінлейф, —
пиво ейнхеріям носять.
37
Арвак і Альсвінн[164]
сонце нагору,
стомлені, тягнуть;
їм попід плечі
аси поклали
ковальські міхи.
38
Сваліном[165] зветься
сонячний щит,
сяйво богів;
гори і море,
відаю, спалить,
якщо упаде.
39
Скьолль зветься вовк,
полює на світлу богиню
до самого лісу,
інший — то Хаті[166],
Хродвітніра[167] син,
їй передує на небі.
40
3 Іміра плоті
створено землю,
море — із крови,
гори — з кісток,
ліси — із волосся,
а з черепу — небо.
41
Бровами його
огороджено Мідґард
богами для роду людей;
з мозку його
хмари важезні
зробили на небі.
42
Улль привітає
і решта богів
того, хто полум'я втишить:
небо відкриється,
асів господа,
тому, хто зробить належне[168].
43
Івальда діти
за давніх-давен
створили Скідбладнір[169],
струг найстрімкіший,
світлому Фрейрові,
синові Нйорда.
44
Аск Іґґдрасіль —
краще з дерев,
Скідбладнір — з човнів,
Одін — із асів,
Слейпнір[170] — з коней,
Більрьост — з мостів,
Браґі[171] — зі скальдів,
Хаброк[172] — із яструбів,
Ґарм — із хортів.
45
Глянув я нині нагору,
до божих синів,
до них вознесуся;
мають зібратися
аси усі
в домі у Еґіра,
пити у Еґіра[173].
46
Звався я Ґрімніром,
звався Ґанґлері,
Гер'яном і Х'яльмбері,
Текком і Тріді,
Тудом і Удом,
Ґерблінді й Харом.
47
Садом і Свіпуллем
і Саннґеталлем,
Гертейтом й Хнікаром,
Бьольверком, Фьольніром,
Ґрімом і Ґрімніром,
Ґлапсвідом й Фьольсвідом;
48
Сідхорттом, Сідскеґґом,
Сігфадром, Хнікудом,
Альфадром, Вальфадром,
Атрідом і Фарматюром.
Ці імена
відтоді ношу,
відколи мандрую між люди.
49
Ґрімніром звався
я у Ґейрреда,
Яльком — у Асмунда,
К'яларом звався,
возячи сани;
Трор я на тінґу,
Відур — у битві,
Оскі та Омі,
Явнхар і Бівлінді,
Ґьондлір і Харбард —
поміж богами.
вернуться
Лерад — те саме, що Аск Іґґдрасіль, світове дерево.
вернуться
Хверґельм, Хверґельмір — «Кипучий казан», джерело у Хель.
вернуться
Фімбультул — «Чарівна» або «Та, що належить велетням».
вернуться
Віна — радше за все, йдеться про Двіну/Даугаву.
вернуться
Міст асів — веселка; також відома в нордичній традиції під назвами «Більрьост» і «Біфрьост» — досл. «Тряський шлях».
вернуться
Імена коней перекладаються наступним чином: Ґлад — «Радісний»; Ґюллір — «Золотавий»; Ґлер — «Світло»; Скейдбрімір — «Той, що форкає на бігу»; Сільврінтопп — «Срібляста холка»; Сінір — «Жилавий»; Ґісль — «Сяючий»; Фальховнір — «Мохноногий»; Ґулльтопп — «Золота грива»;Леттфеті— «Легконогий».
вернуться
Арвак і Альсвінн — відповідно «Ранній» і «Прудкий»; ковальські міхи на їхніх спинах роздмухують жар сонця.
вернуться
Свалін — досл. «Охолоджувач». Він начебто має брати на себе частину сонячного жару. Взагалі, образ сонячного щита, що їде небом на возі, відомий на Півночі ще з бронзової доби (найвідоміший артефакт — так звана Трундхольмська солярна колісниця з північно-західної Зеландії, описана, зокрема, археологом Оле Кліндт-Єнсеном у його книжці «Данія до вікінгів»).
вернуться
Скьолль — «Омана»; Хаті — «Ненависть».
вернуться
У цій строфі Одін радить загасити вогонь, щоб дим розвіявся і відкрилося небо.
вернуться
Скідбладнір — «Дошкобудований», корабель Фрейра, що його за потреби можна розібрати і сховати до гаманця. У його вітрила завжди дує попутній вітер.
вернуться
Слейпнір — «Швидкоковзаючий», чарівний восьминогий кінь Одіна.
вернуться
Браґі — норвезький скальд IX ст. на прізвисько Старий, що згодом став божественним покровителем поезії.
вернуться
Хаброк — «Довгі штани», натяк на характерне оперення на яструбиних ногах.
вернуться
Еґір — морський велет, у якого боги іноді збираються на бенкети.