Выбрать главу
Харбард мовив: 60 «Нині рушай, і хай би тя тролі вхопили!»

Пісня про Хюміра

1 Мали боги здобич на ловах, бенкетом гадали себе потішити, різки мішали[211], зріли на кров, взнали, що Еґір не мав казана.
2 Берґбю[212] сидів, як дитина, веселий, схожий на сина Міскорблінді[213]; глянув у вічі йому Іґґів син[214]: «Маєш ти асам бенкет влаштувати!»
3 Великого клопоту ті слова завдали, капость замислив богові йотун; здумав згубити Сів чоловіка[215]: «Казана ж бо пивного мені ти дістань».
4 Довго не знали дужі боги, сильномогутні, де б його взяти, аж поки вірний Тюр[216] не порадив другові Тору, годованцю Хлори[217]:
5 «Замешкав на сході від Еліваґару[218] Хюмір стомудрий на краю небес; має мій батько[219] великий казан, широкий на залу, глибокий на милю[220]».
Тор мовив: 6 «Дістати чи зможемо ту водоварку?»
Тюр мовив: «Якщо, друже, з розумом братись до діла».
7 Цілу добу їхали прудко, день від Асґарду до Еґіля хати; цапів до стада загнав круторогих; до зали ввійшли, до Хюміра дому.
8 Бабу зустріли, гидотну на вигляд, мала голів вона дев'ятсот, інша виходила, злотоприкрашена, жона світлоброва, гостей частувала.
Фрілла [матір Тюра] мовила: 9 «Йотуна родичу, волію сховати вас я обох під казаном; мій чоловік часто буває скупим до гостей, лиха його вдача».
10 Той горетворець пізно вернувся, суворий владика, Хюмір, додому. Рушив до зали, — тріщав льодовик, — мав той хазяїн щік мерзлі хащі[221].
Фрілла мовила: 11 «Бувай ти здоровий і в доброму гуморі, нині твій син прибув до господи, його ми чекали з мандрів далеких; приїхав із ним Хродрів суперник, друг роду людей, Веором[222] зветься.
12 Бачиш, сидять під зали торцем, ховає від зору стовп їх поставний». Стовп розколовся під поглядом йотуна, та спершу навпіл трісла бантина.
13 Казанів вісім розбилося вщент, опріч одного, кування міцного; тоді вони вийшли, а йотун старий ока не зводив із супротивника.
14 Того не сказав би, що думає добре про гостя, що горе тролицям приніс[223]; трійко бичків узято зі стада, йотун звелів з них зготувати вечерю.
15 Кожен із трьох вкоротився на голову, покладений був пектися на вогнищі; Сів чоловік, перше, ніж спати, змегелив із них двох биків Хюміра.
16 Видався сивому другові Хрунґніра[224] той підвечірок надто коштовним.
Хюмір мовив: «Завтра на вечір будемо їсти те, що дістанемо з моря ми троє».
17 Веор сказав — волію рушати, як йотун завзятий знайде наживку.
Хюмір мовив: «Іди до худоби, коли такий певний, гір руйначу, знайдеш наживку на пасовиську.
18 Так я гадаю, серед биків неважко знайти годящу наживку». Прудко юнак подався до лісу, пасся там бик, чорний-чорнезний.
19 Зламав бугаєві турсів убивця рогів обох вежу високу[225].
Хюмір мовив: «Вчинку твоєму більше зрадів би човника власник, якби ти спав».
20 Родича мавпи[226] цапів господар[227] просив козла дерева[228] подалі завезти, йотун тоді на те відказав — геть не бажаю рушати далеко.
21 Тягне із моря Хюмір похмурий гаком китів — двох витягає, а на кормі Одіна родич, Беор, до ладу вудку лаштує.
22 На гак насадив людей помічник, змія убивця, кебу бичачу; наживку схопив божий суперник, пасок, що землю всю оперезав[229].
23 Тягне рішучо Тор заповзятий змія картатого, вже підійма на облавок; молотом лупить волосся вершину[230] гада гидкого, вовчого брата[231].
вернуться

211

Тобто проводили обряд гадання. Подібні ритуали давніх германців описані у Таціта. Сам Еґір був не асом, а йотуном, до того ж морським (хоча мешкав начебто на горі). Він згадується у зв'язку з божественними бенкетами у строфі 45 «Промов Ґрімніра». Судячи з того, що Тор мало не наказав йому влаштувати чергову гулянку, можна припустити, що Еґір був певною мірою залежний від влади асів. Відтак ті його бенкети можна трактувати як свого роду вейцлу («частування»): цим норвезьким словом позначають звичай влаштовувати для прибулого конунга трапезу. Таким нехитрим робом у давній Скандинави збиралися податки.

вернуться

212

Берґбю — (bergbúi) — ще одна назва тролів, досл. «мешканець гір».

вернуться

213

Власне, Еґір і був сином Міскорблінді.

вернуться

214

Іґґів син — Тор. Іґґ («Жахний») — Одін.

вернуться

215

Сів чоловіка — себто Тора; Сів — ім'я його жінки.

вернуться

216

Тюр — нордичний бог «правильної», «статусної» війни, судового двобою, раніше, ймовірно, голова пантеону (принаймні на локальному рівні); згодом «делегував» частину повноважень Одіну і ввійшов до традиції як його син.

вернуться

217

Гра слів: Хлорою (Hlöra) звали годувальницю Тора, а один з його епітетів, використаний зокрема у цій пісні, — Хлорріді (Hlórriði), від hlóa — «рев» і reiðr — «гнів», тобто «Гнівноревучий».

вернуться

218

Еліваґар — «Бурхливі хвилі», океан.

вернуться

219

У цій строфі Тюр помилково названий сином Хюміра. Вважається, що на момент створення пісні походження Тюра було забуте. Або це слід трактувати як рудиментарно збережену згадку про незнаний міфологічний епізод: Тюр міг бути сином Одіна, проте виховуватися у домі Хюміра, згодом повернувшись до Асгарду.

вернуться

220

В оригіналі замість «миля» вжито слово rastar від röst: «відпочинок», міра довжини, що її можна подолати без перепочинку, коливається у межах 10-25 км.

вернуться

221

Хащі щік — кеннінґ (характерний для поезії скальдів троп) на позначення бороди. Йдеться про те, що на бороді велетня намерзло багато криги (цілий льодовик).

вернуться

222

Веор — «Захисник людей», Тор.

вернуться

223

Натяк на сюжет з «Пісні про Харбарда», де Тор знищив якихось «жінок берсерків».

вернуться

224

Друг Хрунґніра — Хюмір.

вернуться

225

Висока вежа рогів — себто бичача голова. Йдеться про те, що Тор відірвав бугаєві голову.

вернуться

226

Родич мавпи — Хюмір. Згадка цієї тварини може вказувати на ще континентальне походження пісні. Цікаво, що ісландською «мавпа» і «дурень» позначаються словом арі. Відтак це може бути і натяк на розумові здібності йотунів (що, одначе, суперечить концепції їхньої споконвічної мудрости).

вернуться

227

Господар цапів — Тор. Він їздив на колісниці, запряженій двома козлами.

вернуться

228

Козел дерева — човен. Тор просить Хюміра вийти у відкрите море.

вернуться

229

Божий суперник, // пасок, що землю // всю оперезав — змій Йормунґанд.

вернуться

230

Вершина волосся — голова. Тут варто зауважити, що на образ Йормунґанда і загалом морських зміїв (sæ-ormar) скандинавської міфології, можливо, мав вплив вигляд оселедцевого короля (лат. Regalegus glesne), що їх іноді заносить з тропіків до Північної Атлантики. На голові цієї риби і справді є свого роду «волосся» — видовжені перші фрагменти спинного плавника.

вернуться

231

Вовчий брат — себто брат вовка Фенріра; Фенрір і Йормунґанд є дітьми Локі й велетки Анґрбоди.