Выбрать главу
24 Лавова твар[232] заметушилась, скелі скричали, зрушила з місця прадавня земля; і повернулась та риба до моря.
25 Йотун зробився геть невеселий, Хюмір ні пари з вуст не зронив, доки тривав шлях їх зворотний.
Хюмір мовив: 26 «Будь мені другом, поділимо працю: до хати знеси забитих китів, чи морецапа[233] на берег витягни».
27 Рушив Хлорріді, за прову схопив того водоконя[234], на схід розвернув, води повен човен з веслами разом на берег поніс і моревепрів[235], йоту на здобич, схилом тягнув.
28 А йотун отой, вельми завзятий, був розчарований, Торові мовив: може, явив міць ти на морі, сильномогутній, а чару мою тобі не розбити.
29 В руку Хлорріді чару бере, стрімко жбурляє об стовбур камінний: рештки стовпа розлетілись по хаті, братина ж ціла знову у Хюміра.
30 Тут від прекрасної турса коханки дружню пораду й мудру отримав: «Кинь в лоба Хюміру, він-бо міцніший у кріпкого йотуна за будь-яку чару».
31 Напружив коліна цапів господар, підвівся, зібравши всю асову міць; вціліла у ґазди щогла шолома[236], а винодавця[237] падали скалки.
32 «З гарним майном я розпрощався, чару чудову об мене розбито, — ґазда промовив, — не зможу сказати, як мовив раніше: ти зварене, пиво!
33 Вас випробую: як звідси підете, несіть без підмоги лоддю пивну[238]». Тюр намагався двічі підняти, казан же стояв незрушно на місці.
34 Тоді батько Моді взявся за край, рушив до виходу з турса палат; підняв понад голову муж Сів казан, задзеленчали кільця-держала.
35 Недовго ішли, доки помітив Одіна син, озирнувшись назад: за купою брил іде зі сходу Хюміра військо багатоголове.
36 Відтак казана важкого поставив на землю, взяв тоді Мйолльнір[239], битви жадаючи, й лавокитів[240] усіх перебив.
37 Недовго ішли, доки не впав Хлорріді цап один напівмертвий; мав бігун ременів зламану ногу, хто, як не Локі винен у тому[241].
38 Та кожен із тих, хто мав би почути слова про богів, зможе повідати: від мешканця лави Тор викуп отримав, його взяв дітей обох у мандрівку[242].
39 Прийшов міцновправний до тінґу богів, мав-бо казан із Хюміра дому; кожную зиму пили любенько пиво у Еґіра в свята зимові[243].

Пересварка Локі

Про Еґіра і богів

Еґір, інше ім'я якого — Ґюмір[244], запросив асів до свого обійстя пити пиво, бо отримав великого пивного казана, про що вже було сказано[245]. На те частування прибув Одін та його дружина Фріґґ. Тор не прийшов, бо перебував на сході[246]. Натомість прийшла Сів, його дружина, а також Браґі[247] та його жінка Ідунн[248]. Був там і Тюр, він зробився одноруким — вовк Фенрір відкусив йому руку, коли на нього накладали пута[249]. Були там Нйорд[250] і його дружина Скаді[251], Фрейр[252] і Фрейя[253], Бідар[254] син Одіна, Лою та слуги Фрейра, Бюґґвір і Бейла[255]. Багато зібралося там асів та альвів. Еґір мав двох слуг, то були Фімафенґ[256] і Ельдір[257]. Сяюче золото променіло блиском. Пиво саме собою лилося в чари, і панувала там велика приязнь. Гості дуже схвально казали, які чудові в Еґіра слуги. Лою набридло це слухати, і він убив Фімафенґа. Тоді аси почали потрясати щитами і кричати на Локі. Той пішов собі до лісу, а гості продовжили бенкетувати.

Згодом Локі повернувся і зустрів надворі Ельдіра. Локі мовив йому:

1 «Скажи-но, Ельдіре, перше ніж зробиш крок хоч один, про що у садибі мову за пивом дужі ведуть?»
Ельдір мовив: 2 «Про зброю свою і свої перемоги дужим ідеться; з асів та альвів, жоден тебе другом не кличе».
Локі мовив: 3 «Мушу піти в Еґіра зали, гляну на учту; гамір і сварку асам вчиню, мед з гіркотою змішаю».
Ельдір мовив: 4 «Знай же, як підеш в Еґіра зали, глянеш на учту, лайку і наклеп, що вивергнеш ти на священних богів, до рота тобі ж заштовхають».
вернуться

232

Лавова твар (hraungalkn) — себто кам'яні чи лавові потвори, специфічний різновид ісландської нечисти; можливо, йдеться про тролів. Невід'ємну частину ісландського ландшафту складають так звані храуни — безплідні поля застиглої магми, з якими пов'язаний цілий міфологічний пласт, що не має континентальних паралелей.

вернуться

233

Морецап («цап моря») — човен.

вернуться

234

Водокінь — човен.

вернуться

235

Моревепри — кити, яких упіймав Хюмір.

вернуться

236

Щогла шолома — голова.

вернуться

237

Винодавець — чара.

вернуться

238

Пивна лоддя — казан.

вернуться

239

Мйолльнір — громовий молот Тора.

вернуться

240

Лавокити — йотуни, тролі.

вернуться

241

За версією, викладеною в «Едді Сноррі», цап Тора став кульгавим не через Локі, а через дітей велетня Еґіля, у якого Тор якось спинився на ночівлю.

вернуться

242

Мешканець лави — велетень Еґіль, у якого зупинявся Тор. Він був такий бідний, що не міг почастувати гостя. Тоді Тор забив своїх тяглових козлів, наказав зварити і зготувати вечерю на всю родину. Але заборонив торкатися кісток. На ранок Тор освятив ті кості своїм молотом, і цапи відродилися. Та раптом один козел почав кульгати. Виявилося, що син Еґіля зламав-таки об'їдену кістку, аби висмоктати кістковий мозок. Як викуп Тор забрав обох дітей ґазди, Тьяльві й Рьоскву, й відтоді ці брат із сестрою служили Торові.

вернуться

243

В оригіналі hörmeitið. Дослідники не певні, котрий із зимових місяців позначається словом hörmeitið. Можна припустити, що йдеться про відтинок часу з кінця грудня до початку січня, коли на Півночі святкували Йоль, чи пак Новий рік.

вернуться

244

Чи це той же Ґюмір, що згадується у «Промовах Скірніра», невідомо. Радше за все, це просто збіг імен.

вернуться

245

А саме — у «Пісні про Хюміра».

вернуться

246

Тобто у черговій виправі до Йотунхейму.

вернуться

247

Браґі — див. строфу 44 «Промов Ґрімніра» і примітку до неї.

вернуться

248

Ідунн — «Та, що відновлює», володарка золотих яблук життя, що омолоджують богів.

вернуться

249

Тюр — див. строфу 3 «Промов Ґрімніра» і примітку до неї. Про його нещасливий трапунок із Фенріром треба розповісти окремо. Фенрір, будучи сином аса Локі, виховувався в Асґарді. Але згідно пророцтва він мав знищити сонце. Тож, щоб не допустити тієї катастрофи, боги вирішили зв'язати його. Але зв'язати Фенріра було нелегко: він розривав будь-які ремені й ланцюги. Зрештою якісь майстри-дверґи виготовили пута з голосу риби, коренів гір, жіночої бороди, звуку кроків кішки та з інших «небувалих речей». Та цього разу Фенрір не схотів приміряти ту обновку. Хай би, мовляв, хто із вас поклав мені руку в пащу. Раптом я не зможу розірвати ці пута, а ви не схочете мене звільнити. Зголосився Тюр. Фенріра було знерушено, звільняти його не стали, тож він відкусив Тюрові руку.

вернуться

250

Нйорд — див. строфу 38 «Бесіди з Вафтрудніром» і примітку до неї.

вернуться

251

Скаді — див. строфу 11 «Промов Грімніра» і примітку до неї.

вернуться

252

Фрейр — див. строфу 5 «Промов Грімніра» і примітку до неї.

вернуться

253

Фрейя — див. строфу 14 «Промов Грімніра» і примітку до неї.

вернуться

254

Відар — див. строфи 55 «Пророцтва Вьольви», 53 «Промов Вафтрудніра», 17 «Промов Грімніра» і примітки до них.

вернуться

255

Бюґґвір і Бейла — слуги Фрейра, імовірно з роду ванів, рудименти старих культів покровителів землеробства і скотарства.

вернуться

256

Фімафенґ — «Спритний на здобич».

вернуться

257

Ельдір — від eld, себто хатнє, родинне вогнище. Можливий варіант перекладу — кухар.