Фрейя мовила:
29
«Сказився ти, Локі,
прикрі слова
мовив ти нині;
долі, гадаю я,
всі знає Фріґґ,
хоча лиш собі повіряє».
Локі мовив:
30
«Мовчала б ти, Фрейє,
тебе добре знаю,
яка ти паскудна:
з асів та альвів,
нині присутніх,
кожному ти віддалася».
Фрейя мовила:
31
«Злий твій язик,
гадаю, на тебе
нещастя накличе;
гнів на тобі
асів та асинь,
сумним ти додому поїдеш».
Локі мовив:
32
«Мовчала б ти, Фрейє,
відьмо, замішана
в блуді великім
з братом твоїм[267],
богом прегарним,
заскочили Фрейю —
перділа від страху».
Нйорд мовив:
33
«То не біда,
хай би й заскочили
діву, як з мужем кохалась;
гірше, як ас боязливий,
що дітей народив,
тут нині з'явився».
Локі мовив:
34
«Мовчав би ти, Нйорде,
був ти на схід
заручником сланий богами;
Хюміра дочки
дзюрили в рота тобі,
ніби в корито[268]».
Нйорд мовив:
35
«Так то було,
що був я на схід
заручником сланий богами,
та сина я маю,
люди шанують його
і аси вважають достойним».
Локі мовив:
36
«Годі вже, Нйорде,
нема чим хвалитись!
Не стану мовчати я далі:
з сестрою своєю
ти сина зробив,
то діло негідне[269]».
Тюр мовив:
37
«Фрейр є найкращим
з воїнів кінних
в асів чертогу;
він дів не печалив,
ані жінок,
і відпускав полонених».
Локі мовив:
38
«Мовчав би ти, Тюре,
ніколи не міг ти
людей замирить одне з одним;
правицю свою,
скажу я, ти втратив
у Фенріра пащі».
Тюр мовив:
39
«Руку я втратив,
а ти — Хродвітніра[270];
кепсько обом нам;
має лежати
зв'язаний вовк,
чекати на гибель богів».
Локі мовив:
40
«Мовчав би ти, Тюре,
дружина твоя
сина вродила від мене;
майна чи грошей
ніколи не мати тобі
від мене за теє, нещасний».
Фрейр мовив:
41
«Вовка я бачив,
лежати йому край потоку,
доки світ не загине;
поряд із ним,
коли не замовкнеш,
зв'язаний ляжеш, злодюго!»
Локі мовив:
42
«Злотом купив ти
Ґюміра дочку,
віддав і меча[271];
Муспелля сини[272]
поскачуть над Мюрквідом[273],
а ти, жалюгідний,
битися з ними не зможеш».
Бюґґвір мовив:
43
«Знай же, як був би я рівним
родом до Інґунар-Фрейра[274],
що в залі щасливій сидить,
на клапті малі
порвав би я ґаву паскудну
та й викинув геть».
Локі мовив:
44
«Що за дрібнота
тут крутить хвостом
і грізно сопе?
Скарги постійні
слухає Фрейр
і бурчання з-під жорен[275]».
Бюґґвір мовив:
45
«Бюґґвір я звуся,
спритним прозвався
я межи богів і людей;
тим я пишаюсь,
що з Хрофта синами
п'ю в цих чертогах».
Локі мовив:
46
«Мовчав би ти, Бюґґвіре,
не вмів ти ніколи
гостей частувати;
тебе ж у соломі,
у клуні знайшли,
як бій розпочався».
Хеймдалль мовив:
47
«П'яний ти, Локі,
пив забагато,
чом не замовкнеш?
Той, хто напився,
власним словам
уже не господар».
Локі мовив:
48
«Мовчав би ти, Хеймдаллю[276],
з давніх-давен
життя твоє кепське:
з мокрою спиною
маєш стояти
на варті богів».
Скаді мовила:
49
«Веселий ти, Локі,
та недовго тобі
тут забавлятись,
тому що до скелі
прив'яжуть боги
кишками тебе
сина твого
інистохолодного[277]».
Локі мовив:
50
«Затям, як до скелі
прив'яжуть боги
кишками мене
сина мого
інистохолодного,
то першим й останнім
був я в загибелі
Тьяці[278] замішаний».
Скаді мовила:
51
«Знай, як останнім і першим
був ти в загибелі
Тьяці замішаний,
в домі та в серці
моєму назавжди
ти холод зустрінеш».
Локі мовив:
52
«Слова веселіші
казала ти Лауфей сину,
як ми обіймались на ложі;
то варто згадати,
як ми почнемо
вчинки ганебні лічити».