Читать онлайн "Старша Едда. Епос" - RuLit

Тоді вийшла Сів, піднесла Локі холодного меду і мовила:

53 «Здоровим будь, Локі, чару візьми, повную меду старого, стримай себе, й мене серед асів ти не ганьби».

Він узяв ріг з питвом і хильнув.

54 «Єдину тебе не став би ганьбити, коли б ти з чужими не зналась; знаю одного, і в тому я певен, з ким зрадила Тору[279], — то був злостивий Локі».

Бейла мовила: 55 «Гори двигтять, гадаю, то їде додому Хлорріді[280]; гнівом своїм спинить облуду поміж богів».

Локі мовив: 56 «Мовчала б ти, Бейло, ти — Бюґґвіра жінка і згусток мерзоти; дівка безрідна між асів сидить; брудна ти холопка».

Тоді увійшов Торі сказав:

57 «Мовчи, боягузе, інакше мій молот, Мйолльнір могутній, мову завершить; пагорб на плечах[281] твоїх рознесу, і краю життя добіжить».

Локі мовив: 58 «Нині дістався сюди Йорд нащадок[282]; чого гарячкуєш ти, Торе? Не будеш таким ти рішучим, як матимеш битись із вовком, що мусить загризти Сіґфадра[283]».

Тор мовив: 59 «Мовчи, боягузе, інакше мій молот, Мйолльнір могутній, мову завершить; закину тебе я вгору й на схід, де і людей не побачиш».

Локі мовив: 60 «Виправами східними завжди своїми ти хвалишся, Торе, — згадай рукавицю, в яку заховався, герою, наче ти вже не Тор[284]».

Тор мовив: 61 «Мовчи, боягузе, інакше мій молот, Мйолльнір могутній, мову завершить; правиця моя тебе познайомить із Хрунґніра смертю ноги потрощить тобі».

Локі мовив: 62 «Жити мені ще довго судилося, тож не погрожуй мені; міцно мотузку Скрюмір затяг, харчу не мав ти, пухнув од голоду».

Тор мовив: 63 «Мовчи, боягузе, інакше мій молот, Мйолльнір могутній, мову завершить; Хрунґніра вбивця[285] тебе відпровадить у Хель під браму мерців».

Локі мовив: 64 «Мовив я асам, асовим дітям сказав все, що я думав, тепер ти прийшов, я ж геть подамся, о вчиниш ти бійку.

65 Пива ти, Еґір, чимало зварив для цих посиденьок; хай же те пиво, і все, що в господі, пломінь поглине, спину тобі обпече».

Про Локі

Після того Локі ховався у подобі лосося на водоспаді Франанґер[286]. Там його впіймали аси. Локі було зв'язано нутрощами його сина Валі, а його сина Нарві перетворили на вовка[287]. Скаді взяла гадюку і повісила її перед обличчям Локі; на нього крапала отрута. Сіґюн, жінка Локі, сидить поруч і тримає глек під зміюкою. Коли глек переповнюється, вона виливає отруту, а краплі падають на Локі. Тоді його хапають такі сильні корчі, що земля здригається. Нині люди звуть це землетрусом.

Сказання про Трюма[288]

(Пошуки молота)

1 Гнівний був Вінґтор[289], коли, пробудившись, він свого молота попошукав, тремтів бородою, волоссям трусив, всюди син Йорд[290] мацав руками.

2 Тоді він слова промовив такі: «Локі, послухай, що мовлю я нині, про те на землі не знає ніхто, ні в піднебессі: викрали молот ув аса».

3 Пішли до обійстя прекрасної Фрейї[291], спершу слова сказали такі: «Чи дасть мені Фрейя вбрання пір'їсте, щоб я свого молота міг відшукати?»

Фрейя мовила: 4 «Його б віддала, хай було б золотеє, його би позичила, було б воно срібне».

5 Летів тоді Локі, — вбрання пір'їсте гуло, — позаду залишив асів садибу і прямував до Йотунхейму.

6 Сидів на кургані Трюм, турсів пан, нашийники псам робив золоті, коням чесав нарівно гриви[292].

Трюм мовив: 7 «Що там ув асів? Що там ув альвів? Чому ти прибув до Йотунхейму?»

Локі мовив: «Горе ув асів, горе ув альвів; чи ти у Хлорріді[293] молота викрав?»

Трюм мовив: 8 «Я у Хлорріді молота викрав, на вісім проходів[294] під землю сховав, на світі ніхто його не дістане, якщо лише Фрейя за мене не вийде».