Выбрать главу
Хедін мовив: 33 «[Не сам королевич полишив свій край], скверна велика печалить мене, взяти присягся я конунга чадо, твою наречену, за чарою клятви».
Хельґі мовив: 34 «Ти не карайся, може згодитися Хедіна слово хмільне нам обом. ...
35 Кликав мене витязь на берег, через три ночі маю прибути; мало надії мені повернутись; тож слово твоє добро принесе, коли так судилося».
Хедін мовив: 36 «Мовив ти, Хельґі, що заслуговує Хедін від тебе добра і великих дарів; ліпше мені скривавити меч, ніж мир дарувати твоїм ворогам».

Так мовив Хельґі, бо передчував свою загибель, і гадав, що це його фюльг'ї напоумили Хедіна, коли той зустрів жінку верхи на вовку.

Альбом звався конунг, син Хродмара, що вигородив поле бою горіховим гіллям[335], чекаючи на Хельґі на Сиґарсволлірі через три ночі. Тоді Хельґі мовив:

37 «Їхала в сутінках жінка на вовку, просила його супроводити; знала вона, що вражений буде син Сіґрлінн на Сиґарсволлірі».

Тоді відбулася запекла битва, і Хельґі отримав смертельну рану.

38 Послав тоді Хельґі Сіґара їхати до Ейлімі конунга дочки єдиної; «Проси наречену хутко збиратись, як хоче живим князя застати».
Сіґар мовив: 39 «Мав мене Хельґі до тебе послати, Сваво, з тобою вести розмову; тебе хутко князь бачити хоче, поки ще дихає високородний».
Свава мовила: 40 «Що трапилось з Хельґі, Хйорварда сином? Горе важке спіткало мене, чи меч його вразив чи море поглинуло, мушу я людям за нього помститись!»
Сіґар мовив: 41 «Звалився на ранок біля Фрекастейна будлунґ, що був кращий під сонцем; Альв перемогою буде пишатися, хоч і даремно її він отримав».
Хельґі мовив: 42 «Привіт тобі, Сваво, духом смутна, стане останньою ця наша зустріч; будлунґа рани кров'ю спливають, лезо мені пройшло біля серця.
43 Прошу тебе, Сваво, не плач, наречено, волю останню слухай мою, Хедіну ти ложе стели, воїна юного ти покохай».
Свава мовила: 44 «Мовила я в домі батьків,  коли мені Хельґі персні обрав, що коли втрачу я князя свого, воїн незнаний мене не обійме».
Хедін мовив: 45 «Цілуй мене, Сваво, бо я не вернуся ані до Роґахейму, ані до Рьодульсф'яллю, доки я не помщуся Хйорварда синові за князя, що був під сонцем найкращим».

Хельґі і Свава, як розповідають, народилися знову.

Перша пісня про Хельгі вбивцю Хундінга

Тут починається сказання про Хельґі Вбивцю Хундінґа і Хьодбродда.

Пісня про Вьольсунґів

1 За давніх-давен клекотіли орли, падали води в Горах Небесних; Хельґі тоді, сильного духом, Борґхільд вродила там у Бралунді.
2 Ніч була в хаті норни з'явились, щоби шляхетному долю назвати; князю судили славним зробитись і серед конунгів кращим прозватись
3 Пряли старанно вони долі пряжу, аж у Бралунді стіни здригались; нитку вони звили золоту, до місяця зали[336] її прив'язали.
4 На схід і на захід кінці розвели, конунгу землі у владу відміряли; Нері сестра[337] кинула нитку шляхом північним, судила йому ті землі тримати.
5 Одне було горе в Ільвінґа сина[338] й у жінки його, що радість родила; крук мовив круку, — голодний сидів серед гілля: «Звістку я знаю.
6 Стоїть в обладунку Сіґмундів син, вік йому — день, і день його нині настав; гострії очі в того героя, друг він вовкам, буде нам свято».
7 Визнали люди гідного князя, казали — прийшло добро до народу; з війни повернувся мудрий володар, юному князю дарує цибулю[339].
8 Дав Хельґі ім'я він і Хрінґстадір, Сольфйолль, Снефйолль і Сіґарсволлір, Хрінґстод, Хатун і Хімінванг[340], ще й змія крови[341] дав брату Сінфьотлі.
9 Так він зростав, друзям на радість, берест шляхетний, радости світло; витязям золото князь дарував, казни не жалів кров'ю омитої.
вернуться

335

3вичай вигороджувати поле двобою горіховими вітами вельми поширений у Скандинави та фіксується багатьма наративами. Сенс цього вигороджування, ймовірно, у тому, щоб не допустити сторонніх впливів на перебіг двобою, передусім магічного характеру.

вернуться

336

3ала місяця — небо.

вернуться

337

Нері сестра — одна з норн; Нері — ймовірно, ім'я норни.

вернуться

338

Ільвінґа син — Сіґмунд Вьольсунґ. Ільвінґи — легендарна данська династія, але тут ототожнена з Вьольсунґами, нащадками Одіна.

вернуться

339

Дарує цибулю — обряд передачі зілля має виразну прокреативну семантику («король-маг», чий архетип описано у хрестоматійній монографії Дж. Фрезера «Золота гілка», отримує плоди землі й, за законом симпатичної магії, владу над врожаєм).

вернуться

340

Деякі назви дворів можна перекласти. Так, Хрінґстадір й Хрінґстод — це «Персневі Двори», Сольфйолль — «Сонячні Гори», Снефйолль — «Сніжні Гори», Хімінванґ — «Небесне поле».

вернуться

341

Змій крови — меч.