Сіґурд мовив:
16
«Розсічені лати,
взяла жінка слово,
що пробудилась,
облишила сон,
що ж тая панна
до Сіґурда мовить,
щастя якого
йому напророчить?»
Ґріпір мовив:
17
«Вона тебе зробить
знавцем таємниць,
усіма смертними
шуканих здавна,
кожної мови
людської навчить тебе,
й життя лікувати,
житимеш, конунгу, в шані».
Сіґурд мовив:
18
«Нині нарешті
дістав я знання,
шляхом із цього
двору час їхати,
думкою линь
і далі скажи,
що станеться згодом
зі мною в житті?»
Ґріпір мовив:
19
«Ти віднайдеш
Хейміра хату
і радість велику
в гостях у конунга;
вказано Сіґурду
все, що я бачив,
питати не варто
Ґріпіра далі».
Сіґурд мовив:
20
«Втіхи замало
мені з таких слів,
бачиш ти далі,
ніж кажеш, владико;
знаєш ти більше
про Сіґурда горе,
тож, Ґріпіре, спраглому
все розкажи».
Ґріпір мовив:
21
«Переді мною твоє
постало життя
у світлі ясному,
зору доступне,
я не по праву
звуся розумним,
ані провидцем,
бо більше не відаю».
Сіґурд мовив:
22
«Мужа не знаю
на всій я землі,
хто бачив би далі
майбутнє за Ґріпіра;
не маєш таїти,
хай навіть ганьбою
судилось мені
покрити себе».
Ґріпір мовив:
23
«Не буде ганьби
тобі у житті,
в тому будь певен,
шляхетний герою;
тому вознесеться
над світом живих,
списобурі прохач[410],
ім'я твоє дуже».
Сіґурд мовив:
24
«Кепсько, гадаю,
на тому було б
Сіґурду з князем
отак розпрощатись;
бачиш ти шлях мій, —
вдаль він проліг весь —
відкрий, коли можеш,
матері брате».
Ґріпір мовив:
25
«Тепер треба Сіґурду
прямо сказати,
бо воїн мене
до того примусив;
знаєш ти добре,
що я не збрешу:
про день я твоєї
смерти повім».
Сіґурд мовив:
26
«Я не волів би
князя гнівити,
добрі поради
Ґріпір дає;
нині волію
правду дізнатись,
хоч би й печальну,
про Сіґурда вчинки».
Ґріпір мовив:
27
«Діва є в Хейміра
гожа на вигляд,
носить вона
Брюнхільд імення,
дочка то Будлі,
але славний конунг
Хеймір виховує
діву сувору».
Сіґурд мовив:
28
«Що мені з того,
що тую дівицю,
гожу на вигляд,
виховує Хеймір?
Маєш ти, Ґріпіре,
ясно казати,
бо бачиш ти всі
долі людські».
Ґріпір мовив:
29
«Вона відбере
всі твої радощі,
діва прекрасна,
вихованка Хейміра,
ні сну, ні спочинку
тобі не судилося,
людей ти облишиш,
її лиш угледівши».
Сіґурд мовив:
30
«Як же до зцілення
Сіґурд дістанеться?
Повідай про те,
Ґріпір, як можеш;
чи я за дівчину
викуп сплачу,
за ту прекрасну
княжу дочку?»
Ґріпір мовив:
31
«Всі ви дасте
вірности клятви
повноміцні,
та мало їх здержите;
гостем ти Ґ'юкі
станеш на ніч,
і вже не згадаєш
годованку Хейміра».
Сіґурд мовив:
32
«Що це ти, Ґріпір,
пророчиш мені,
ти бачиш непевність
у серці героя,
мушу я ту
зрадити діву,
що думи усі
мої полонила».
Ґріпір мовив:
33
«Ти зрадиш, герою,
заради іншої,
розплатишся ти
за волю Ґрімхільд,
ти свататись будеш
до ясноволосої
дочки її, яка
смерть принесе королю».
Сіґурд мовив:
34
«Чи стану я Ґуннара
родичем певним
і Ґудрун собі
візьму за дружину?
Гарна то жінка
стане для князя,
якщо моя смерть
мені геть байдужа».
Ґріпір мовив:
35
«Ти від Ґрімхільд
шкоди зазнаєш,
попросить вона тебе
Брюнхільд здобути
Ґуннару в жони,
Ґотів господарю[411],
задум ти втілиш
матері князя».
Сіґурд мовив:
36
«Зробиться лихо,
те мені ясно;
в мандрах недолю
наврочено Сіґурду,
якщо я прекрасну
діву дістану
іншому в руки,
яку так кохаю».
Ґріпір мовив:
37
«Будуть обоє
клятви давати
Ґуннар і Хьоґні,
і ти, княже, третій[412],
обличчями ви
обміняєтесь в мандрах,
Ґуннар і ти;
Ґріпір не бреше».
Сіґурд мовив:
38
«Як станеться це,
як зможем змінити
вигляд і вдачу,
в путь вирушаючи?
Готують оману
духи недолі,
морок усюди,
скажи про це, Ґріпір».
вернуться
410
вернуться
411