Старша Едда. Епос

Ґріпір мовив:
39
«Подоби ти Ґуннара
й вдачі набудеш,
мову ж свою
і знання збережеш;
заручишся ти
з вихованкою Хейміра,
відважною дівою,
того не уникнеш».

Сіґурд мовив:
40
«Кепсько виходить,
бо скажуть погано
в сагах про Сіґурда
люди на зустрічах,
бо я не волію
зманити оманою
жінку героя,
що я так шаную».

Ґріпір мовив:
41
«Лежатимеш ти,
герою звитяжний,
з дівою тою,
мов син коло матері;
тому вознесеться
над світом живих,
людей повелитель,
ім'я твоє дуже».

Сіґурд мовив:
42
«Як годною стане
дружина для Ґуннара,
славніша зі смертних,
скажи мені, Ґріпіре,
хоч має три ночі
та жінка зі мною
спати любенько[413]?
Так не годиться».

Ґріпір мовив:
43
«На тім весіллі
вип'ють обоє,
Сіґурд і Ґуннар,
у Ґ'юкі палатах;
зміниться вигляд,
як рушите з дому,
та розум свій кожен
при собі залишить».

Сіґурд мовив:
44
«Яка буде втіха
після весілля
з того родичання,
скажи мені, Ґріпіре;
чи Ґуннару буде
суджено радість
відтоді, чи випаде
щастя мені?»

Ґріпір мовив:
45
«Згадаєш ти клятви,
та будеш мовчати,
житимеш з Ґудрун
у добрих порадах,
а Брюнхільд завважить
низьким те заміжжя,
задумає засіб
за себе помститись».

Сіґурд мовив:
46
«Що стане за викуп,
який візьме жінка,
що ми її хитрістю
зробили дружиною?
Отримала панна
від мене присягу,
слово таємне,
що я не дотримав,
і радости мало».

Ґріпір мовив:
47
«Прямо вона
Ґуннару скаже,
що вельми погано
ти слово тримаєш,
а конунг шляхетний
з усіх, кого знає,
Ґ'юкі нащадок,
тобі, княже, вірить».

Сіґурд мовив:
48
«Що це ти, Ґріпір,
пророчиш мені,
будуть правдиві
для мене слова ті,
чи збреше про мене
жінка достойна
й про себе саму?
Скажи мерщій, Ґріпіре».

Ґріпір мовив:
49
«Матиме гнів
на тебе воїтелька,
не з доброї вдачі
погибель замислить,
гожій ти жінці
зла не робив,
хоч жінку для конунга
хитрістю взяв».

Сіґурд мовив:
50
«Чи Ґуннар мудрий
скориться тиску,
чи Ґуторм і Хьоґні
підуть його шляхом?
Чи Ґ'юкі сини
родича кров'ю
леза зчервонять?
Кажи нині, Ґріпіре».

Ґріпір мовив:
51
«Сповиє у Ґудрун
мороком серце,
брати її стали
твоїми убивцями,
слідом за радістю
горе настало
для мудрої жінки;
провина то Ґрімхільд.

52
Та маєш ти знати,
герою звитяжний,
що князю дарів
за життя не забракне:
не зможе ніхто
з мужів на землі
під сонця оселею[414]
з тобою зрівнятися, Сіґурде».

Сіґурд мовив:
53
«Знавцеві пошана,
не здолати недолі,
нині ти, Ґріпіре, ладно
просьбу мою вдовольнив;
більше добра
прорік би ти нині
мені у житті,
якби тільки міг».