Выбрать главу
Ґріпір мовив: 39 «Подоби ти Ґуннара й вдачі набудеш, мову ж свою і знання збережеш; заручишся ти з вихованкою Хейміра, відважною дівою, того не уникнеш».
Сіґурд мовив: 40 «Кепсько виходить, бо скажуть погано в сагах про Сіґурда люди на зустрічах, бо я не волію зманити оманою жінку героя, що я так шаную».
Ґріпір мовив: 41 «Лежатимеш ти, герою звитяжний, з дівою тою, мов син коло матері; тому вознесеться над світом живих, людей повелитель, ім'я твоє дуже».
Сіґурд мовив: 42 «Як годною стане дружина для Ґуннара, славніша зі смертних, скажи мені, Ґріпіре, хоч має три ночі та жінка зі мною спати любенько[413]? Так не годиться».
Ґріпір мовив: 43 «На тім весіллі вип'ють обоє, Сіґурд і Ґуннар, у Ґ'юкі палатах; зміниться вигляд, як рушите з дому, та розум свій кожен при собі залишить».
Сіґурд мовив: 44 «Яка буде втіха після весілля з того родичання, скажи мені, Ґріпіре; чи Ґуннару буде суджено радість відтоді, чи випаде щастя мені?»
Ґріпір мовив: 45 «Згадаєш ти клятви, та будеш мовчати, житимеш з Ґудрун у добрих порадах, а Брюнхільд завважить низьким те заміжжя, задумає засіб за себе помститись».
Сіґурд мовив: 46 «Що стане за викуп, який візьме жінка, що ми її хитрістю зробили дружиною? Отримала панна від мене присягу, слово таємне, що я не дотримав, і радости мало».
Ґріпір мовив: 47 «Прямо вона Ґуннару скаже, що вельми погано ти слово тримаєш, а конунг шляхетний з усіх, кого знає, Ґ'юкі нащадок, тобі, княже, вірить».
Сіґурд мовив: 48 «Що це ти, Ґріпір, пророчиш мені, будуть правдиві для мене слова ті, чи збреше про мене жінка достойна й про себе саму? Скажи мерщій, Ґріпіре».
Ґріпір мовив: 49 «Матиме гнів на тебе воїтелька, не з доброї вдачі погибель замислить, гожій ти жінці зла не робив, хоч жінку для конунга хитрістю взяв».
Сіґурд мовив: 50 «Чи Ґуннар мудрий скориться тиску, чи Ґуторм і Хьоґні підуть його шляхом? Чи Ґ'юкі сини родича кров'ю леза зчервонять? Кажи нині, Ґріпіре».
Ґріпір мовив: 51 «Сповиє у Ґудрун мороком серце, брати її стали твоїми убивцями, слідом за радістю горе настало для мудрої жінки; провина то Ґрімхільд.
52 Та маєш ти знати, герою звитяжний, що князю дарів за життя не забракне: не зможе ніхто з мужів на землі під сонця оселею[414] з тобою зрівнятися, Сіґурде».
Сіґурд мовив: 53 «Знавцеві пошана, не здолати недолі, нині ти, Ґріпіре, ладно просьбу мою вдовольнив; більше добра прорік би ти нині мені у житті, якби тільки міг».

Промови Реґіна

(Пісня про Сіґурда Вбивцю Фафніра друга)

Сіґурд пішов на стайню Х'яльпрека[415] і вибрав собі коня, якого потому стали звати Грані. Тоді до Х'яльпрека прийшов Реґін, син Хрейдмара. Він був розумнішим од всіх людей і карлик на зріст. Він був мудрий, зловісний і знався на чарах. Реґін виховував Сіґурда, багато чого навчив і сильно любив його. Він розповів Сіґурдові про своїх пращурів і родичів...

...Якось Одін, Хенір і Локі прийшли до водоспаду Андварі. Там було багато риби. Одного дверґа звали Андварі. Він плавав там у воді у подобі щуки та ловив рибу собі на обід.

— Мій брат звався Отр[416], — мовив Реґін, — він часто рибалив у подобі видри. Якось він піймав лосося, сів на березі й ласував ним, замружившись. Локі пожбурив у нього каменем і вбив. Аси завважили те за великий здобуток і зняли з видри шкуру. Того ж вечора вони навідали Хрейдмара і показали йому свою здобич. Тоді ми схопили їх і примусили відкупитися, набивши повністю шкуру видри золотом, а ззовні вкрити її червоним золотом. Тоді вони послали Локі шукати золото. Він пішов до Ран[417], узяв її тенета і рушив до водоспаду Андварі. Там він поставив верші, і туди потрапила щука. Тоді мовив Локі:

1 «Що то за риба плавала в водах, біди не уникла? Голівку свою витягни з Хель, знайди мені полум'я вод[418]».
Щука мовила: 2 «Андварі я звуся, Оїн мій батько, чимало я мушу тут плавати; норна злощасна мені так зробила, що маю я жити в воді».
Локі мовив: 3 «Скажи-но, Андварі, коли хочеш жити з людьми у палатах, розплата яка смертних синам, що словом січуть?»
Андварі мовив: 4 «Розплата така смертних синам: їх Вадгельмір[419] жде, недобрі слова і кожна брехня наслідки матиме довгі».
вернуться

413

Питаючи про три ночі, Сіґурд ніби сам доповнює пророцтво Ґріпіра.

вернуться

414

Оселя сонця — небо.

вернуться

415

Хьяльпрек — могутній конунг, батько Альва, нового чоловіка Хйордіс і вітчима Сіґурда.

вернуться

416

Отр (Otr) — «Видра».

вернуться

417

Ран — дружина морського велета Еґіра і матір велетенських хвиль; у свої тенета вона ловить загиблих під час шторму мореплавців.

вернуться

418

Полум'я вод — золото.

вернуться

419

Вадґельмір — одна з підземних рік у країні мерців Хель.