Сіґурд мав велику битву з Люнґві Хундінґсоном і братами його. Там загинув Люнґві й три його брати. Після битви Реґін мовив:
Сіґурд повернувся до Х'яльпрека. Тоді Реґін став намовляти Сіґурда вбити Фафніра.
Сіґурд і Реґін піднялися на Ґнітахейд і знайшли лігво Фафніра. Він саме повз до водопою. Тоді Сіґурд зробив велику яму на його шляху і туди заліз. І коли Фафнір повз від свого золота, то вивергав отруту, що капала Сіґурдові на голову. Коли Фафнір проповзав понад ямою, Сіґурд прохромив його мечем до самого серця. Фафнір здригався і тремтів з голови до хвоста. Сіґурд видерся з ями, і вони побачили один одного. Фафнір мовив:
Сіґурд приховав своє ім'я, бо в давнину вірили, що слово вмирущого має велику міць і може сильно зашкодити тому, хто відкриє своє ймення. Він мовив:
2
«Шляхетним оленем звуся[438],
жити судилось мені
без матері сином,
і батька не маю,
як інші сини;
завжди я самотній[439]».
Фафнір мовив:
3
«Чи відаєш ти, якщо батька не маєш,
як інші сини,
звідки на світі з'явився?»
Сіґурд мовив:
4
«Мій рід, я гадаю,
тобі невідомий,
і сам я — так само;
я Сіґурдом звуся,
а Сіґмунд — мій батько,
і збройно тебе я здолав[440]».
Фафнір мовив:
5
«Що привело тебе?
Чом зажадав ти
віку мені вкоротити?
Сяйноокий юначе,
родич ти славного батька;
з дитинства ти вправний».
Сіґурд мовив:
6
«Відвага мене привела,
рука помогла мені
й гострий мій меч;
хоробрим не буде
той перед смертю,
хто змалечку кволий».
Фафнір мовив:
7
«Гадаю, коли б ти зростав
на грудях у друзів,
як муж би ти бився;
з народження був ти
холоп і невільник,
і б'єшся, мов раб[441]».
Сіґурд мовив:
8
«Чом брешеш ти, Фафніре,
що далеко я
від спадку вітця;
я не холоп,
хоч був у полоні;
ти бачиш, я вільно живу».
Фафнір мовив:
9
«Облудні слова
досі ти чув,
тепер скажу правду:
злото дзвінке,
скарб красносяйний
загибель тобі заподіє».
Сіґурд мовив:
10
«Майном володіти
кожен воліє
до певного дня;
бо всякій людині
має прийти
час вирушати до мертвих».
Фафнір мовив:
11
«Норни ти присуд
на мисі одержиш[442]
і дурня недолю;
у хвилях потонеш,
пливучи проти вітру;
все гибель віщує».
Сіґурд мовив:
12
«Скажи мені, Фафніре,
з усіх ти мудріший
і знаєш багато:
котрі із норн
жінкам помагають
родити дітей[443]?»
Фафнір мовив:
13
«Сильно різняться
скажу я, ті норни,
за родом і племенем;
ті — з роду асів,
ті — з роду альвів,
а деякі — Дваліна дочки[444]».
Сіґурд мовив:
14
«Скажи мені, Фафніре,
з усіх ти мудріший
і знаєш багато:
як зветься острів,
де аси і Сурт
змішають вологу мечів[445]?»
Фафнір мовив:
15
«Оскопнір він зветься,
богам там судилося
Списами грати[446];
Більрьост[447] завалився,
коли вони рушили мостом,
і плавають коні у крові.
16
Жах-шолом[448]
ношу я відтоді,
як ліг на скарбах;
себе найсильнішим
з усіх я вважав,
хоч би кого я зустрів».
Сіґурд мовив:
17
«Жах-шолом
жодного не вбереже
у герці звитяжних;
кожен побачити може,
що серед сміливих
не він — найміцніший».
Фафнір мовив:
18
«Отрутою дихав я,
лігши на спадку
великому батька мого».
Сіґурд мовив:
19
«Сяючий змію,
ти сильного шуму накоїв
і дух мав твердий;
ненавидів надто
людських ти синів,
бо шолома цього ти мав».
Фафнір мовив:
20
«Тобі нині раджу, Сіґурде,
послухай пораду,
додому ти їдь;
злото дзвінке,
скарб красносяйний
загибель тобі заподіє».
вернуться
Діси — духи долі, можливо, валькірії.
вернуться
Кривавий орел — легендарна страта доби вікінгів. У жертви на спині зрізався шмат шкіри, розпрямлялися ребра і розгорталися, ніби орлині крила, а легені виймалися й розкладалися на плечах. Застосовувалася вкрай нечасто (відомі три випадки включно з цим) і завжди — як засіб помститися за старшого родича. Ймовірно, є требою Одіну. Деякі дослідники вважають цей вид страти вигадкою.
вернуться
В оригіналі Göfugt dýr ек heiti, де словом dýr позначається всяка дика звірина загалом, але найчастіше все-таки копитна; варіант перекладу — «Звіром шляхетним я звуся». Також можливо, що Сіґурд так зашифрував власне ім'я (Sigurðr можна перекласти як «Переможний», «Приречений на перемогу», а звір — традиційне маркування воїна).
вернуться
Строфа 2 ілюструє, зокрема, мотив маргінальности героя, його невключення в родові і загалом соціальні зв'язки (людина «короткого життя і довгої долі»; такими є, наприклад, Ахілл і Кухулін), а також, можливо, містить посилання на південно-германські корені сказання, де героя виховує якийсь коваль, і він нічого не знає про своє шляхетне походження.
вернуться
У строфі 4 Сіґурд раптом відкриває справжнє ім'я, хоча щойно його приховав. З огляду на це проза після строфи 1 нічого не пояснює. Можливо, це вказівка на непересічну відвагу Сіґурда, якого не лякають передсмертні прокляття дракона. Можливо, це банальна хвалькуватість.
вернуться
У строфі 7 Фафнір натякає на низький соціальний статус Сіґурда з огляду на його походження. Хйордіс, матір героя, після загибелі Сіґмунда потрапила у полон до Альва і народила сина у Хьяльпрека, батька Альва. Згодом Альв на ній оженився.
вернуться
Тобто помреш, коли вже побачиш землю і не думатимеш про небезпеку; за іншою версією, йдеться про мис, де розташований вхід до Хель.
вернуться
Норни, про яких ідеться, також відомі як діси — духи-покровителі, щось таке, як ангели-охоронці, можливий відгомін тотемізму чи культу предків. Оригінал також містить слово nauðgönglar — «ті, що приходять за потреби», тобто щоб допомогти жінці народити.
вернуться
Тобто з роду карликів-дверґів; Двалін — ім'я одного з прабатьків дверґів.
вернуться
Змішають вологу мечів (blanda hjörlegi) — себто битимуться; «волога мечів» (hjörlegi) — кров; «мішати кров», відтак, воювати, але іноді (не тут) — брататися.
вернуться
Більрьост — міст-райдуга (ще Біфрьост), що веде до небесних палаців Вальхалли.
вернуться
Жах-шолом (Ægishjalm) — ще «жахливий шолом», «шолом жаху». Існує гіпотеза, що йдеться про ритуальну залізну маску на кшталт тої, що знайшли у похованні Саттон-Ху, але там це також був елемент шолома. Наскільки можна зрозуміти, ця річ викликала страх у кожного, хто на неї дивився, тож він робився нездатним до спротиву.
