Сіґурд мовив:
21
«Ти раду порадив,
але я поїду
до золота в лігві,
а ти лежи, Фафніре,
в муках смертельних,
тут смерть тебе візьме».
Фафнір мовив:
22
«Мене зрадив Реґін,
тебе він теж зрадить,
обом нам він смерть заподіє;
жити недовго, гадаю,
лишилось Фафніру;
нині зустрів я сильнішого».
Реґін тримався подалі, коли Сіґурд убив Фафніра, і прибув згодом, коли Сіґурд витирав кров з меча. Реґін мовив:
23
«Шануйся ти, Сіґурде,
з Фафніром в борні
ти перемогу одержав;
з усіх тих людей,
що землю топтали,
тебе я назву найславнішим».
Сіґурд мовив:
24
«Чи можна пізнати,
як зійдуться разом
сини переможних,
котрий з усіх найславніший?
Багато є хвацьких,
що меч не червонили
в грудях у інших».
Реґін мовив:
25
«Радій нині, Сіґурде,
тішишся ти,
травою Ґрам треш;
брат мій
тобою убитий,
я теж в тому винен».
Сіґурд мовив:
26
«У тому ти винен,
що мав я рушати
в гори священні;
добро і життя
залишив би сяючий змій,
якби ти мене не надихнув».
Тоді підійшов Реґін до Фафніра й вирізав йому серце мечем, який звався Ріділль, і випив крови з тої рани. Реґін мовив:
27
«Посидь нині, Сіґурде,
я ж піду спати,
тримай серце змія над жаром;
його я волію
з'їсти пізніше
з кривавим питвом».
Сіґурд мовив:
28
«Далеко забіг ти,
коли я червонив
меча кров'ю Фафніра;
мірявся я
міццю зі змієм,
коли ти лежав у траві».
Рейн мовив:
29
«Довго лежати
ти дав би в кущах
давньому велету,
як не мав би меча,
що зроблений мною,
з клинком найгострішим».
Сіґурд мовив:
30
«Відвага — це ліпше
у битві звитяжних,
ніж меч найміцніший,
муж бо хоробрий
у битві суворій
і з кепським мечем переможе.
31
Краще сміливому,
ніж несміливому
ведеться у грі героїв[449];
краще звитяжець
за слабкодуха,
хай би що той тримав у руці».
Сіґурд узяв серце Фафніра і почав смажити його на прутику. Він помітив, що сік із серця піниться, і тицьнув у м'ясо пальцем, аби спробувати, чи вже готове. Він підніс пальця собі до рота. Кров із серця Фафніра потрапила на його язик, і він став розуміти мову птахів. Він почув, як синички щебечуть у гіллі. Синиця мовила:
32
«Тут сидить Сіґурд,
кроплений кров'ю,
Фафніра серце
смажить над жаром;
назвала б я мудрим
того, хто персні ламає[450],
якби м'яз життя[451]
він сяйного[452] з'їв би».
Інша мовила:
33
«Там лежить Реґін,
він зрадити хоче
мужа того,
який йому вірить,
готує у гніві
слово лихе,
воліє зла коваль[453]
за брата помститись».
Третя мовила:
34
«Голову стяв би
він сивому старцеві,
до мертвих послав би його;
золотом всім тим
він сам володів би,
що Фафнір на ньому лежав».
Четверта мовила:
35
«Мудрим назвала б
його, як би міг він
гарні поради
сестер зрозуміти,
зарадив собі
та радував круків;
вовка впізнаєш
за вовчими вухами[454]».
П'ята мовила:
36
«Мудрим не є
той битви стовбур[455],
кого я вважала
війська вершиною[456],
коли він дозволить
вільно піти
брату того,
кого він убив».
Шоста мовила:
37
«Дуже немудро
буде йому пощадити
ворога люду;
там Реґін лежить,
що зраду замислив,
а князю про те невідомо».
Сьома мовила:
38
«Зітне хай він голову
інистохолодного троля[457]
і перснями заволодіє;
буде один він
тим володіти,
що Фафнір беріг».
Сіґурд мовив:
39
«Влади не має
Реґіна доля
смерти моєї
слова його втілити;
бо звідси обоє братів
попрямують до мертвих».
Сіґурд стяв голову Реґіна, з'їв серце Фафніра і випив крови обох, Реґіна і Фафніра. Тоді почув він, як синиця мовила:
40
«Зв'яжи ти, Сіґурде,
персні червоні;
князю не личить
сильно тривожитись.
Діву, я знаю,
вельми красиву,
вбрану у злото
ти можеш зустріти.
41
До Ґ'юкі лежить
зелений шлях,
доля дорогу
вкаже герою;
конунг звитяжний
має дочку;
Сіґурд за неї
викуп заплатить[458].
42
Зал є високо
на Хіндарф'яллі,
навколо нього
пломінь буяє,
мав так зробити
муж велемудрий[459],
морок розсіяти
полиском моря[460].
вернуться
Гра героїв — битва; також можливий варіант перекладу «грі валькірій», де hildi — вказівка на ім'я валькірії Хільд (але воно, своєю чергою, означає «битва»).
вернуться
Той, хто персні ламає — конунг, вождь.
вернуться
Сяйного (fránan) — себто серце дракона.
вернуться
Зла коваль — натяк водночас на лиху вдачу Реґіна і на його ремесло.
вернуться
Вовка впізнаєш за вовчими вухами — норвезьке прислів'я; тут натяк водночас на самого Сіґурда (вовчі конотації Вьольсунґів стали загальним місцем у міфознавстві) й на зраду, що замислив Реґін.
вернуться
Інистохолодний троль — Реґін; імовірно, тролем його тут названо суто алегорично.
вернуться
Тобто візьме законною жінкою. За дружину треба було заплатити викуп, «мунд» (mund), лише тоді шлюб вважався справжнім.