Старша Едда. Епос

18
Всі руни накреслив,
усі руни врізав,
із медом священним
змішав і послав їх
шляхами широкими:
котрісь для асів,
котрісь — для альвів,
ці — ванам премудрим,
ті — роду людей.

19
То грамоти руни[472],
руни підмоги[473],
і всі руни пива,
й руни могутности,
ти не забудь їх
і не зіпсуй їх
для власного ж блага;
згодяться вони, як затямиш,
до самого скону богів.

20
Тепер обирай,
бо вибір ти маєш,
високий клен зброї[474];
скажи чи мовчи,
як є щось на думці;
лихе нам судилось».

Сіґурд мовив:
21
«Тікати не буду,
хоч присуд свій знаю недобрий,
бо родивсь боягузом;
поради твої
всі я затямлю,
їх збережу, поки житиму».

Сіґрдріва мовила:
22
«Я дам тобі першу пораду:
з родом своїм
чвар не веди;
відклади помсту,
хоч би тобі і зашкодили;
отримаєш плату в день смерти.

23
Дам тобі другу пораду:
клятв і обітниць
ти не давай, що їх не дотримаєш;
пагони зла
дістануть невірного;
нещасним є вовк[475].

24
Дам тобі третю пораду:
на тінґу не знайся
з людом непевним,
бо муж нерозумний
часто дозволить собі
слово лихе, не подумавши.

25
Та гірше за все,
коли мовчазний ти,
завважать тебе боягузом,
і буде то правда;
з поганої слави
не буде добра, —
іншого дня
наклепника вбий,
викуп візьми за облуду.

26
Дам і четверту пораду:
як відьмину хату,
сповнену скверни,
стрінеш собі на шляху,
там не гостюй,
хоч би й ніч тя застала.

27
Погляд проникливий
треба нащадкам людським,
котрих чекає запеклий двобій;
часто злодумні жінки
край дороги сидять,
вони й меч, і спокій спаскудять.

28
Дам я і п'яту пораду:
хоч би побачив красивих
жінок ти на лаві,
срібло споріднення[476]
хай пильність твою не затьмарить;
хай не полонять тебе жінок поцілунки.

29
Дам я і шосту пораду:
як слово хмільне
мовців до біди доведе,
п'яних розмов
не починай з деревом сварки[477];
вино розум краде.

30
Пісні та пиво
часто призводять
до лиха значного;
декого вбито,
дехто — в біді;
безліч таких, нещасливих.

31
 Дам я і сьому пораду:
якщо ворогуєш ти
з мужем звитяжним,
битися краще,
ніж спаленим бути
в своєму обійсті.

32
Дам я і восьму пораду:
бережися від скверни
й від знаків зловісних;
не зваблюй ні діви,
ані заміжньої жінки
до втіхи сумнівної.

33
Дам і дев'яту пораду:
подбай ти про мертвих,
в землю зарий, де знайдеш:
від недуги померлих,
чи в морі померлих,
чи зброєю вбитих.

34
Тіло омий,
руки і голову,
волосся розчеши,
покійному, перше ніж
класти його у труну,
і доброго сну побажай.

35
Дам я десяту пораду:
віри не йми
вовчому слову ніколи,
вбитого брат
чи той, кому батька ти вбив, —
син стане вовком,
хоч ти йому злотом платив.

36
Кривда й ненависть
спочинку не відають,
ані образа отримана;
розум і зброя
герою потрібні,
щоб першим зробитись зі смертних.

37
Одинадцяту дам я пораду:
підлости ти стережися,
що можуть і друзі зробити;
здається, що довге життя
не судилося князю;
сильно бо ширяться чвари».