6
Сіла вона
надворі підвечір,
таку вона мову
тоді повела:
«Хай буде Сіґурд,
леґінь пригожий,
у мене в обіймах —
або хай помре.
7
Про ці я слова
пошкодую потому:
його жінка — Ґудрун,
я ж — Ґуннара жінка;
нас норни жорстокі
надовго з'єднали».
8
Часто блукає
вона, повна злости,
по кризі й мерзлотах[493]
кожного вечора,
коли тая Ґудрун
лягає на ліжко
і Сіґурд її
огортає покровом,
коли гунський конунг
кохає дружиноньку.
9
«Ходжу я безрадісна,
сповнена смутку,
зроблю собі втіху
із темного задуму».
10
Зі злости вона
готувала убивство:
«Маєш ти, Ґуннаре,
втратити землі
мої і так само
мене саму;
ніколи з героєм
не буду щаслива.
11
Поїду туди,
де раніше жила
серед своїх
родичів кревних;
сяду я там
і житиму снами,
як Сіґурда ти
життя не позбавиш
й не зробишся вищим
за інших героїв.
12
Хай син вирушає
слідом за батьком,
жити недовго
юному вовкові[494].
Як же інакше
втишитись може
помсти палання,
коли син живий?»
13
Печальним став Ґуннар
і зажурився,
у тяжких роздумах
сидить цілу днину;
він геть не відав
і певний не був,
як учинити
йому найкраще,
як учинити
йому найліпше,
бо коли Вьольсунґ
піде з життя,
буде для всіх
втрата велика.
14
Він і про інше
думав не менше:
бо не бувало
такого ніколи,
щоб королівство
княгиня полишила.
Кличе на раду
він тоді Хьоґні,
якому в усьому
він довіряв:
15
«Єдина мені
Брюнхільд миліша,
Будлі дитина,
жінка прегарна;
радше я власне
віддав би життя,
аніж дівочі
втратив дари.
16
Хотів би ти мати
скарб нашого князя?
Добре було би
золотом Райну[495]
нам володіти
і порядкувати,
сидіти в багатстві,
тішитись щастям».
17
Хьоґні єдине
на те відповів:
«Нам від такого
краще не буде,
коли ми мечами
зруйнуємо клятву,
клятву зруйнуємо,
й нашу довіру.
18
Нема на землі
щасливішого люду
за нас чотирьох,
народу правителів,
а поки живе
гунських військ Бальдр[496],
величнішого
не вродить земля,
як ми п'ять синів[497]
шляхетного роду
за довге життя
у змозі зростити.
19
Я знаю напевно,
звідки йде хвиля:
Брюнхільд не може
приборкати люті».
Ґуннар мовив:
20
«Ґуторм повинен
скоїти вбивство,
брат наш найменший,
люттю засліплений;
він там не був,
як слово давали,
як слово давали
і нашу довіру».
21
Згодився легко
скорий на дії,
Сіґурда серце
мечем прохромив.
22
Тут же помстився
герой у чертогу
і кинув меча
у скорого в діях;
Ґуторма трапив
гартований Ґрам,
сяйне залізо
з конунга рук.
23
Його розрубало
на дві половини,
руки й голівонька
нарізно впали,
ноги летіли
аж на подвір'я.
24
Спала Ґудрун
там на ложі,
геть-чисто безжурна,
коло Сіґурда,
а як прокинулась,
то побачила:
друг Фрейра її[498]
лежить у крові.
25
Вона так ламала
руки свої,
що міцносердий
на ложі підвівся:
«Не побивайся ти,
Ґудрун, так гірко,
жінко прекрасна,
брати твої цілі.
26
Надто ще юний
мій спадкоємець,
не зможе втекти
з вражого двору;
готують вони
чорну й нечувану
справу нову
нині на раді.
27
На тінґ не зберуться
подібні до нього
сестри сини,
хоч сімох породила б[499].
Знаю напевно,
звідки йде лихо:
Брюнхільд єдина
винна у всьому.
28
Діва мене
одного кохала,
того, хто Ґуннару
кривд не чинив;
я не ламав
даної клятви,
мене не назвуть
його жінки коханцем».
29
Над конунгом мертвим
жінка зітхала
і так ламала
руки свої,
що задзвеніли
келихи в домі,
заґелґотали
гуси на дворі.
30
Тоді засміялась
голосно Брюнхільд,
Будлі дочка,
від щирого серця,
бо долинали
до слуху її
гучні голосіння
Ґ'юкі дочки.
31
Тоді мовив Ґуннар,
вождь яструба друзів[500]:
«Певно, смієшся,
жінко злостива,
ти не від радости,
не з доброго гумору.
Чом ти тепер
зблідла з лиця,
недолі родителька?
Ти, певно, приречена.
32
Ти би була
гіднішою жінкою,
як на очах твоїх
Атлі убили б,
зріла би брата
рани криваві,
ти ще могла б їх
перев'язати».
вернуться
Мерзлоти — оригінальне jökla означає власне «льодовиках»; це вказівка на ісландську обробку сказання, позаяк льодовики — характерна деталь ісландського пейзажу, але геть не континентального.
вернуться
Тут йдеться про вимогу вбити малого Сіґмунда, сина Сіґурда Ґудрун, аби уникнути помсти.
вернуться
3олото Райну — скарби Фафніра було сховане у Райні не Сіґурдом, а Ґ'юкунгами вже після його вбивства.
вернуться
Гунських військ Бальдр — Сіґурд; «Бальдр війська» — кеннінґ на позначення вождя.
вернуться
Про яких саме п'ятьох синів ідеться — важко сказати: відомо, що у Сіґурда був один-єдиний син Сіґмунд, названий так на честь батька Сіґурда, і дві дочки: Сванхільд, яку згодом народила Ґудрун, і Аслауґ, яку народила Брюнхільд (в «Едді» нібито не згадується, проте відома з «Саги про Вьольсунґів» і головно з «Саги про Рагнара Шкіряні Штани та синів його»).
вернуться
Друг Фрейра — конунг, вождь, герой; тут — Сіґурд.
вернуться
Тут йдеться про те, що жоден із синів, яких може в майбутньому народити Ґудрун, не зрівняється із Сіґмундом. Під «сестрою» мається на увазі Ґудрун, яка є сестрою Ґуннара й Хьоґні.
вернуться
Вождь яструба друзів (gramr haukstalda) — від hauk-staldar, «супутники яструба», тобто воїни. Походження цього образу не зовсім ясне: або йдеться про звичай полювання із ловчим соколом/яструбом, або, радше, це з того ж ряду, що «годувати орла», тобто вбивати у битвах людей, чиї трупи згодом жертимуть яструби.