Выбрать главу

Просто замітка для себе. Ви не заперечуєте?

Звісно. Взяти молоко. Зетелефонувати мамі.

Хочете подивитися?

Ні.

Точно? Бо я не проти.

Точно.

Ви думаєте, що я іноді вас не слухаю?

Думаю, слухаєте. Я просто не певна в тому, що ви чуєте.

У вас тут є друзі? В «Стеллі Маріс». Що ви про них скажете?

Так, що ж. Іноді я вибираю когось у загальній кімнаті, а тоді просто сідаю до них і починаю розмову.

І що вони кажуть?

Зазвичай нічого. Але іноді починають говорити про те, що у них на думці, а потім посеред міркувань раптом посилаються на те, що я казала. Дуже схоже на те, як ми додаємо якийсь нічний звук у свій сон. І мушу сказати, що трохи бентежно чути власні думки, впорядковані в їхньому монолозі. Я б хотіла бути однією з них, але не можу. І вони це знають. Десяток психіатрів нещодавно дозволив замкнути себе в різних психіатричних установах. Задля експерименту. Вони просто казали, що чують голоси, і їм одразу ставили діагноз «шизоїд». Але інші пацієнти їх розкусили. Вони оглянули їх і сказали, що вони не божевільні. Що вони, напевно, журналісти абощо. І тоді залишили їх у спокої.

Ви б хотіли бути однією з них?

Я тут не заради експерименту. Я можу трактувати це як завгодно, але, врешті-решт, це місце, де я перебуваю.

Ваше зауваження мені здається досить дивним.

Бо я досить дивна дівчина. Прослухайте касету спочатку. Почуєте дещо інше.

Наскільки ви усвідомлюєте, що ви надзвичайно приваблива жінка?

Хочете мене трахнути, лікарю?

Ні. У мене ніколи не було стосунків з пацієнтками. Крім того, для мене подружня невірність залишилася в минулому. Вас багато психотерапевтів намагалися спокусити?

Гадаю, слово «спокушати» — це дещо вигадливий опис їхніх спроб.

Хтось із них намагався вас зґвалтувати?

Так. Один.

Що ви зробили?

Я сказала, що мій брат прийде й уб’є його. Що йому залишилося жити лічені години.

Це правда? Про брата?

Так.

Без вагань?

Без вагань.

Берклі. Його книга посилила ваш скептицизм щодо реальності?

Я не дуже розумію, що це означає.

Якщо хоч щось означає.

Якщо хоч щось означає. Вона змусила мене сумніватися у моєму розумінні реальності, так. Але також вона змусила мене більше довіряти історії філософських досліджень. Вона легітимізувала для мене епістемологію як наукову дисципліну. Гадаю, навіть змусила мене побачити облудність запитів, які сама ж і породила.

Темою завжди є реальність.

Майже завжди.

Чи можна її пізнати?

О Боже.

Забираю своє питання назад. Що ми не знаємо з того, що б ви хотіли, аби ми знали?

Тобто, крім старих стандартних запитань без відповідей?

Хто ми, чому ми тут, чому є щось, а не ніщо[26]?

Так.

Чи хотіли б ви спробувати відповісти на ці питання? Можливо, чому є щось, а не ніщо?

Поняття «ніщо» — немислиме поняття.

Ви досі вивчаєте фізику?

Ні.

Що таке глюон?

Мислиме поняття.

Сила чи частинка?

Частинка. Хоча в цьому масштабі різниця не дуже чітка.

Що він робить?

Він переносить інформацію від одного кварка до іншого. Це зовсім не складно. Атом складається з менших частинок. Нуклонів. А ці частинки складаються з кварків. Зазвичай з трьох. У кварків дурнуваті назви. Топ-кварк і ботом-кварк. Верхній і нижній кварки. Позитрон складається з двох верхніх кварків і одного нижнього. Нейтрон складається з двох нижніх кварків і одного верхнього. І так далі. Це все працює. Ніхто точно не знає чому. Але саме глюон передає інформацію між частинками.

Чому квантова механіка називається квантовою механікою?

Тому що вона пояснює механізми. Та фізики роблять акцент на кванті. Він визначає, що це за механіка. Не квантова механіка.

Добре.

Ви наче сумніваєтеся.

Ні. Усе добре. Але чому це так дивно? За припущенням.

Ніхто не знає.

Я маю на увазі, в якому сенсі це дивно.

Я розумію. Тут багато про що можна поговорити. Фейнман[27] стверджує, що всі наші квантові дивацтва вже вкладаються у двощілинний експеримент. Він, мабуть, правий. Зазвичай він правий. Експеримент, повторений скільки завгодно разів, показує, що одна частинка може проходити крізь два окремі отвори одночасно.

Ви в це вірите?

Якнайпалкіше.

І це частина квантової механіки?

Так.

Добре продумана фізична теорія.

Так. Найуспішніша фізична теорія, яка коли-небудь була розроблена. Теорія малих частинок. Атомів і менших частинок. Принаймні так заведено вважати. Але, можливо, це просто погана математика. Деякі фізики підозрюють, що ця теорія повинна врешті-решт привести до розуміння того, що сам всесвіт є квантовим явищем. Що, зрештою, квантова механіка описує всесвіт.

вернуться

26

«Чому взагалі є щось?» або «Чому є щось, а не ніщо?» — питання про причину базового існування, яке порушувалося або коментувалося низкою філософів і фізиків, зокрема Готфрідом Вільгельмом Ляйбніцем, Людвіґом Вітґенштайном і Мартіном Гайдеґґером, який назвав це «фундаментальним питанням метафізики».

вернуться

27

Річард Фейнман (1918–1988) — американський фізик, один із творців квантової електродинаміки.