А хіба його це не опромінило? Хлопця в костюмі.
Ні.
А ви могли б так само доступно пояснити топологію?
Жартуєте?
Ні. Зовсім ні.
Не думаю, що зможу. Електромагнітний метод розділення ізотопів — дуже простий механічний процес. Його можна пояснити десятирічній дитині. Топологія ж — це математика форм. Можна сказати, що в гіпотезі Пуанкаре йдеться про внутрішню сферичну природу форм, які проявляються по-різному. Майже так. Але навіть це може бути не дуже вдалим прикладом. Особливо, якщо гіпотеза хибна. Ну. Для Пуанкаре це була навіть не гіпотеза. Найімовірніше, питання.
Ви вважаєте це неправильним?
Ні. Але це буде важко довести.
Отже, ваш батько був членом інспекції Y-12, і саме так він познайомився з вашою матір’ю.
Так. Він підсунув їй аркушик.
Щоб вона зателефонувала йому?
Так.
Вона зателефонувала?
Ні. Він повернувся через два дні, дав їй клаптик паперу і олівець, вона дивилася на них цілу хвилину, а потім написала свій номер. Це був контактний номер телефону в холі гуртожитку. А наступного дня він їй зателефонував.
І?
І ось я тут.
Тож саме Лоуренс винайшов циклотрон.
Він приходив в Y-12, сідав, накручував коефіцієнт підсилення на калютроні, показуючи всім, наскільки більше він здатен виробляти, а потім вставав і йшов. І десь за п’ять хвилин усе вже було у вогні. Мій батько розповідав, що коли Лоуренс працював над циклотроном у Берклі, він смикав великий мідний вимикач, і це скидалося на фільми про Франкенштайна. Полум’яна завіса накривала всю лабораторію, а потім у всьому кампусі западала темрява. Оук-Ридж називали Доґпетч. Як у коміксі про Малого Абнера[40]. До кінця війни газодифузійну установку на К-25 уже вивели з ладу, тож вони закрили альфа-треки, але все одно пропускали все з К-25 через бети-пристрої.
Як довго ваша мама працювала там?
Два роки. Трохи менше.
Скільки їй було років, коли вона зустріла вашого батька?
Дев’ятнадцять. Здається. Може, двадцять.
А йому?
Йому було трохи за тридцять. Я навіть не знаю, коли саме він народився. Він не любив розповідати про свою молодість. Він до того уже був одружений. Боббі дізнався про це.
А мама знала про це?
Ні. Він знав, що вона не вийшла б за нього заміж, якби знала.
У нього не було дітей від першого шлюбу?
Був хлопчик. Помер від поліомієліту в чотири роки. Я часто думаю про нього.
Ви часто про нього думаєте?
Так. Він був моїм братом.
Коли ваші батьки розлучилися?
Я ходила до неї. Вона була не дуже щаслива.
Перепрошую?
Я ходила до неї. До його першої дружини. Вона жила в Каліфорнії.
Вона здивувалася вашому візиту?
Думаю, ні. До неї доходили чутки про мене, і вона вирішила, що рано чи пізно я з’явлюся.
Це було після смерті батька?
Так.
Що саме вона сказала?
Вона сказала: Ну. А ти гарненька виросла. Вона й сама була досить сексі.
Що ще?
Небагато. Вона запитала, чому я прийшла. Мого брата звали Аарон.
Вона єврейка?
Так.
Він мав схильність до єврейок? Ваш батько.
Він не знав, що моя мама єврейка.
Вона була фізикинею? Перша дружина.
Ні. Лікаркою. Кардіологинею. Але вона працювала в лабораторії. Не знаю, чому батько з нею розлучився.
Він був двічі розлучений.
Двічі. Так. Це була не їхня ідея.
Дружин?
Не дружин. Так.
Можна запитати, чи був він бабієм?
Не знаю. Не знаю, був він чи ні. У вас є сигарети?
Так, вони в моєму дипломаті. Десь тут. Ось.
Дякую.
Я приніс і запальничку, але не подумав про попільничку.
Використаю склянку.
Гаразд. Ваші батьки сварилися?
Ні. Під кінець він уже не так часто з’являвся. Він проводив багато часу, підриваючи різні штуки в південній частині Тихого океану.
Звучить дуже схоже на критику.
Це не критика. Хлопці люблять підривати різне.
Ви серйозно?
Так.
Скільки вам було років, коли ваші батьки розлучилися?
Не знаю. Це відбувалося поступово.
Що ще сталося? Ніхто з них ніколи не одружувався знову?
Ні. Думаю, вони кохали одне одного. Просто їм ставало дедалі важче. Вона виглядає нервовою. Вона швидше курить. Звісно, це може бути хибною інформацією. Вона підступна маленька сучка.
Гадаю, оце якраз я і чую. Хибну інформацію.
40
Дія в коміксі Ела Кеппа про Малого Абнера відбувається у вигаданому містечку Доґпетч, найжалюгіднішому місці на Землі, де в примітивних зрубах мешкають ліниві горяни. Під час Другої світової війни американські інженери-хіміки, які працювали над Мангеттенським проєктом, називали Доґпетчем свої перші гуртожитки в Рочестері, оздоблені темними й похмурими меблями та вживаними ліжками, і вони й далі використовували цей термін, коли переїхали в Оук-Ридж.