Я так і думав, що ви мали б це спробувати. Що ще ви вмієте робити?
Я не знаю. Наприклад?
Будь-що.
Я можу читати задом наперед. Я можу прочитати щось у дзеркалі. Як хто? Леонардо? Я можу написати текст з рівними полями. Не обов’язково зміст. Я сумніваюся, що Леонардо міг так зробити. Навіть якби у нього була друкарська машинка.
Я не розумію.
Коли я набираю текст, то можу зробити кожен рядок такої ж довжини, як попередній. Як у друкованому вигляді.
Я не знаю, як таке зробити. Не думаю, що таке можливо.
Просто замінюєш одні слова іншими, щоб зробити рядки тексту потрібної довжини.
Поки друкуєш?
Поки друкуєш. Так.
І вам не треба зупинятися, щоб подумати?
Ні. Просто роблю собі.
Доведеться повірити вам на слово.
Просто фокус. Я б і не пробувала. Його майже так само важко провернути, як і навчитися.
У вас досі немає місячного?
Господи.
Господи?
Ви, хлопці, завжди про щось таке говорите. Гадаю, це є в моїй історії хвороби?
У вашій медичній картці, так.
Усі пронози, як той архієпископ.
Ви використовуєте багато англійських виразів. Ви жили в Англії?
Ні.
Ви робите фізичні вправи?
Раніше любила гуляти.
Ви дуже худа.
Знаю. Я не люблю їсти.
У розмові з колегою виникло питання про те, що надмірні розумові зусилля, можливо, мають такі ж наслідки, як і надмірні фізичні зусилля.
Це пов’язано з менструацією?
Так.
Цікаво. Очевидно, менструація також припиняється на висоті понад чотири кілометри.
Це правда?
Не знаю. Читала таке. У нас є тринадцять хвилин. Може, вип’ємо чаю?
Звісно. Дайте мені хвилинку.
Чай «Англійський сніданок».
Якось скептично ви це сказали.
Усе гаразд.
У нас є тільки сухі вершки.
Добре.
Ви часто бачитеся зі своїм другом Леонардом?
Ми розмовляємо. Він мені сказав, що ви до нього навідалися.
Так.
І що ви дізналися?
Гадаю, ви запитуєте про себе?
Усе одно. Я розмовляю з ним, бо він кумедний.
І розумний. Йому дають навану[70].
Я не знаю, які йому дають ліки.
Він наваніт. Ми зазвичай сміємося над тим самим. Хоча не завжди з тих самих причин.
Як ви вважаєте, він стабільний?
Стабільний, як на Леонарда.
Чому його сюди запроторили? На самому початку.
Він підпалив родинний будинок і втік. Коли його знайшли в лісі, він не знав, що сказати, тому почав нести тарабарщину.
Вам не здається, що з ним щось не так?
Я думаю, що з ним багато чого не так.
Він зник близько року тому. Гадаю, його не було три дні.
Так. Що ж. Він розуміє, що якщо ми намагаємося втекти з божевільні, то ми явно не божевільні. Здається, минулого тижня він зчинив бійку в групі. Ну. Може, і не бійку.
Чому?
Він знай скаржився на все, поки на нього нарешті не накинулися і не запитали, чого саме він хоче. Це змусило його замовкнути, він почав думати про це і нарешті відповів, що хоче бути щасливим. Тоді на нього знову накинулися і сказали: Ні, ні, ні, Леонарде. Реалістичні цілі.
У нього є суїцидальні нахили?
У Леонарда?
Так.
Звісно. Ну. Я не повинна була цього говорити. Іноді я забуваю, що ви на іншому боці.
На іншому боці?
Так.
Добре. На чому ми зупинилися?
Гадаю, темою було моє місячне. Те, де воно.
Ви думаєте про секс?
Так. А ви ні?
Що ж. У мене є певна історія на цю тему. Але іноді я забуваю, що розмовляю з людиною, для якої уявне має особливе значення. Чи стала Румунія менш привабливою, коли стала більш реальною?
Я не знаю. Можливо. Цілком можливо, що уявне — найкраще. Як картина з якимось ідилічним пейзажем. Місце, де ми найбільше хотіли б опинитися. І де ніколи не опинимося.
Не думаю, що я розумію, про що ви.
Я теж.
Це на вас не схоже.
Я знаю.
Ви говорите про смерть?
Ні. Просто про проблему, як потрапити до найбажанішого світу.
Долити вам гарячої води?
Ні. Дякую. Думаю, я просто запитувала себе, чи могла би там бути я.
На тій картині?
Так.
Ви маєте на увазі, як це могли бути ви? Або як зробити так, щоб це були ви?
Просто бути мені. Скажімо так.
Як у випадку з убивцею з сокирою в дзеркалі?
Не знаю. Можливо, це як виразність жесту, значення якого залишається незрозумілим. Але який поширюється на світ, стираючи тисячі інших історій.
Я загубив вашу думку.
Усе гаразд. Коли я виїхала з Італії, то думала, що поїду до Румунії. Але не поїхала. Я не хотіла, щоб мене поховали у Вартбурзі. А найбільше я не хотіла, щоб хтось про це знав.
70
Під цією торговельною маркою продають тіотіксен (тіотиксен) — типовий антипсихотичний лікарський засіб, який переважно використовується для лікування гострої та хронічної шизофренії.