Та все-таки найдивніша якість єдинорога — його чарівний ріг. Варто доторкнутися цим рогом до отруєних страв, як вони відразу ж стають їстівними. Мало який король і феодал дрібнішого штабу сідав у ті часи до столу, не вживши відповідних заходів остороги: спершу служитель повинен був доторкнутися до всіх страв і напоїв чарівним жезлом, зробленим із крученого єдинорогового рога.
Унікорн (ріг єдинорога) навіть мертвих міг повернути до життя, якщо до їхньої смерті спричинилося отруєння. Він безвідмовно діяв проти всіх отрут. Треба було лише зішкребти ножем тонкого остружка з унікорна і дати потерпілому випити його настій з вином. Якщо з такого рога виготовити келих, то він авансом рятуватиме від отруєних напоїв.
Природно, що всі багатії (у бідноти не буває «отруйних» ворогів); бажали придбати унікорн. Разом із попитом росла й ціна унікорна і невдовзі доскочила останньої межі: унікорн став цінитися на вагу золота — фунт за фунт!
Воістину прекрасна тварина цей єдиноріг! Настав час розповісти його повчальну історію.
ВІД КТЕЗІАСА ДО ПЛІНІЯ СТАРШОГО
Вперше в науковій літературі ім'я єдинорога з'явилося в творах давньогрецького історика Ктезіаса. Якийсь час він був лейб-медиком перського царя Артаксеркса II. Наприкінці IV століття до нашої ери Ктезіас повернувся на батьківщину і написав тут два твори. Перший — історія Персії у двадцяти трьох книгах — не дійшов до нас, другий — опис Індії — частково зберігся. Серед інших див цієї «країни чудес» Ктезіас згадує фантастичного звіра, в якому ми легко пізнаємо вже знайомі нам риси.
«В Індії живуть дикі осли на зріст більші за коня. Тіло мають біле, голову темно-червону, а очі — блакитні. На лобі росте ріг півтора фута завдовжки. Порошок, зішкрябаний з цього рога, вживають як ліки проти смертоносних отрут. Основа рога щиро-білого кольору, вістря його ясно-червоне, а середина — чорна».
Це повідомлення у кілька рядків з плином століть виросло в бібліотеку з сотень томів.
Ктезіас писав про Індію, якої ніколи не бачив. Крім того, за відгуками римських істориків, він був «поганий лінгвіст, поганий натураліст і добрий брехун». Тому, — каже Віллі Лей, американський натураліст, — описаний Ктезіасом однорогий осел схожий на правду «не більше, ніж голлівудські фільми про Америку на американське життя».
Рекомендація цілком достатня. Одначе хоч який фантастичний опис Ктезіаса, він грунтується все-таки на спотвореному чутками образі справжнього мешканця Індії. Це, звичайно, носоріг. Схожість його з «однорогим ослом» царського лейб-медика стає особливо зрозуміла, коли Ктезіас розповідає про чудодійні властивості рога. Адже з давніх-давен ріг носорога на Сході вживається як могутнє зілля.
Стародавня китайська медицина цінувала його на вагу золота. В античному Римі келихи, виготовлені з рога цієї тварини і пофарбовані «у три згадані Ктезіасом кольори — білий, чорний та червоний, — застосовували як протиотруту впливові особи, що, за оповідями істориків, жили, весь час очікуючи підсипаної до їжі отрути.
Опис Плінія [19] ще ближчий до оригіналу: «В Індії полюють на надзвичайно дикого звіра, що зветься єдинорогом. У нього голова оленя, ноги слона, хвіст свині. Решта тіла нагадує коня. Він грубо мукає. Один чорний ріг завдовжки два лікті стирчить у нього посеред лоба. Кажуть, що цього звіра не можна піймати живцем».
Отже, ми встановили, що прабатьком легенди про єдинорога був індійський носоріг. Проте не всі знавці давніх міфів з цим погоджуються. Ще одна тварина змагається за честь уважатися предком уславленого чудовиська.
ВІД ІОВА ДО МАРКА ПОЛО
У біблії, у так званій книзі Іова, є така малозрозуміла сентенція:
«Чи захоче єдиноріг прислужувати тобі й заночувати у яслах твоїх?
Чи зможеш мотузкою прив'язати єдинорога до борозни, і чи стане він боронувати за тобою поле?
Чи покладешся на нього, тому що він силу має велику, і надаси йому роботу твою?
Чи повіриш йому, що він зерно твоє поверне і складе у клуню твою?»
Про якого єдинорога йдеться і у який спосіб він може складати зерно до клуні? Ані з останнього, ані з передостаннього опису це не ясно. Єдиноріг згадується у біблії ще сім разів, але в іншому смисловому контексті.
19
Давньоримський письменник і натураліст Кай Пліній Старший жив у 23–79 роках нашої ери. В монументальній праці з 37 книжок «Природнича історія» він дав зведені відомості з мінералогії, ботаніки і зоології своєї доби.