Донья Анхела
Мене він упізнати міг,
Я б мусила відкрити карти,
А це, сеньйоре мій, не жарти.
Дон Мануель
Сказати ви хоча б повинні,
Як потрапляєте в цей дім?
Донья Анхела
Я згодом все вам розповім,
Та не наполягайте нині.
Донья Беатріс
(убік)
Мені вже вийти час із тіні!
Як наказала ваша світлість,[56]
Ось ласощі й напої…
З’являються служниці з напоями й ласощами.
Донья Анхела
Як?
Хто «світлість» тут, скажи на милість?
Ах ти, безсовісна! Це ж підлість!
Щоб гостя ошукати так,
Ти вигадала титул цей?
На нього я не маю права!
Мовчи або іди з очей!
Донья Беатріс
Дон Мануель
(убік)
Обмовка прецікава!
Мені тепер ясна ця справа!
Вона, голубонька моя,
Із роду знаного в столиці —
Не сумніваюсь в цьому я.
Так ось чому своє ім’я
Вона тримає в таємниці!
Ті самі й Дон Хуан.
Дон Хуан
(за сценою)
Ісабель! Відкрий-но двері!
Донья Анхела
(убік)
Господи, що там за гамір?!
Ісабель
(убік)
Донья Беатріс
(убік)
Дон Мануель
(убік)
Ще тривоги не скінчились?!
Я на небо покладаюсь!
Донья Анхела
Там мій батько за дверима.
Дон Мануель
Донья Анхела
Доведеться
Ненадовго вам сховатись.
Ісабель, покажеш гостю
Ти дорогу до кімнати…
Проведеш його таємно…
Ти збагнула, сподіваюсь?
Ісабель
Дон Хуан
(за сценою)
Гей, поквапся!
Скільки можу я чекати?
Дон Мануель
І життям, і честю важу!
Все поставлено на карту!
Дон Мануель та Ісабель ідуть.
Дон Хуан
(за сценою)
Донья Анхела
(до доньї Беатріс)
У моїй сховайся спальні.
Там ти будеш у безпеці,
І тебе він не побачить.
Донья Беатріс йде. З’являється Дон Хуан.
Донья Анхела
Що за галас, любий брате?
Що у мене ти шукаєш?
Дон Хуан
Спершу поясни, сестрице,
Що це ти так дивно вбралась?
Донья Анхела
Плаття, що ношу я завжди,
Знак скорботи і печалі,
Щоб утішитись хоч трохи,
Замінила, любий брате,
Я на це.
вернуться
Ваша світлість – титул вищої знаті.