— У пріорату закінчуються гроші, — сказав він.
— У всіх монастирів вони рано чи пізно закінчуються, — відгукнувся один зі старших.
Джек подивився на нього. Його звали Едвард Двоносий, тому що він мав бородавку на обличчі завбільшки майже з його ніс. То був вправний різьбяр, що вмів точно відтворювати тонкі криві, і Джек завжди доручав йому колони та барабани[179].
— Треба визнати, що тут грошима розпоряджаються краще, ніж деінде, — сказав Джек. — Але пріор Філіп не здатний відвернути бурі та неврожаї й тепер мусить скорочувати витрати. Я хочу розповісти вам усе перед обідом. Насамперед ми більше не купуватимемо каміння та ліс.
Майстри з інших повіток зібралися послухати. Один зі старих теслярів, на ім’я Пітер, сказав:
— Тієї деревини, що в нас є, не вистачить навіть до кінця зими.
— Вистачить, — заперечив Джек. — Будуватимемо повільніше, в нас буде менше майстрів. Відсьогодні починаємо зимові звільнення.
Він одразу ж зрозумів, що подав ці новини неправильно. З усіх боків залунали протести, всі заговорили одночасно. «Не треба було вивалювати все так різко», — подумав Джек. Однак йому бракувало досвіду в таких питаннях. Він був старшим майстром уже сім років, але за цей час вони не мали проблем із грошима.
Гамір перекрив голос П’єра Паризького, одного з мулярів, що приїхали із Сен-Дені. Після шести років життя в Англії його англійська й досі була недосконала, а гнів зробив акцент виразнішим, але це його не бентежило.
— Люди не можна звільнять у вівторок, — сказав він.
— Правда, — підхопив Джек Коваль. — Треба залишити їх до кінця тижня, не менше.
Подав голос Альфред, зведений брат Джека.
— Пам’ятаю, батько колись будував кам’яницю для графа Ширингського, а Вільям Гамлейський приїхав і розпустив усіх. Батько сказав йому видати всім тижневу платню й тримав його коня, поки той не дав гроші.
«Дякую, що підкинув гадючку, Альфреде», — подумав Джек, а вголос сказав:
— Дослухайте до кінця. Відтепер ми не працюємо в дні святих, а підвищення заборонені.
Майстри розлютилися ще більше.
— Неприйнятно, — сказав хтось, а інші підхопили.
— Неприйнятно, неприйнятно.
Це вже розгнівало Джека.
— Про що ви взагалі? Якщо пріорат не має грошей, то не заплатить вам. Який сенс торочити «неприйнятно, неприйнятно», наче школярі, що зубрять латину?
Знову заговорив Едвард Двоносий.
— Ми не школярі, а мулярська ложа, — наголосив він. — Ложа має право підвищувати своїх членів, і ніхто не може цього права забрати.
— А якщо на це немає грошей? — гаряче заперечив Джек.
— Я в це не вірю, — сказав один із молодших мулярів. То був Ден Бристольський, один із робітників, що найнялися на літо, — умілий муляр, здатний класти каміння ретельно та швидко.
— Чому ти кажеш, що не віриш? — спитав його Джек. — Що ти знаєш про гроші пріорату?
— Я знаю, що бачу, — відповів Ден. — Монахи голодують? Ні. У церкві є свічки? Є. У льохах є вино? Є. Пріор ходить босоніж? Ні. Гроші є. Він просто не хоче їх нам давати.
Кілька майстрів охоче його підтримали. Насправді він помилявся щодо вина в льохах, але тепер Джекові ніхто не повірив би — в їхніх очах він став представником пріорату. Це було несправедливо: він не відповідав за Філіпові рішення.
— Слухайте, я просто переказую вам те, що сказав мені пріор, — мовив Джек. — Я не знаю, чи це правда. Але якщо він каже мені, що бракує грошей, а ми йому не віримо, то що робити?
— Ми можемо всі припинити роботу, — сказав Ден. — Негайно.
— Саме так, — додав хтось.
Джек зрозумів, що втрачає контроль над ситуацією та запанікував.
— Хвилинку, — мовив він, відчайдушно шукаючи якихось слів, що знизили б градус напруги. — Нумо повернемося до роботи, а по обіді я спробую переконати пріора Філіпа змінити свої плани.
— Не думаю, що тобі вдасться, — відрубав Ден.
Джек не вірив, що це відбувається насправді. Він знав, що на шляху до здійснення його мрії буде чимало перешкод, але страйку майстрів аж ніяк не міг передбачити.
— Навіщо нам припиняти роботу? — скептично спитав він. — З якою метою?
— Судячи з того, що ти кажеш, половина з нас не може бути певною в тому, що нам заплатять за цей тиждень, — сказав Ден.
— Що суперечить традиціям і порядку, — додав П’єр Паризький.
Фразу «традиції і порядок» можна було часто почути в суді.
— Ну то працюйте хоч, доки я буду переконувати Філіпа, — відчайдушно мовив Джек.
— Якщо ми працюватимемо, ти гарантуєш, що всім заплатять за повний тиждень? — спитав Едвард Двоносий.
179
Барабан — горішня циліндрична або багатогранна конструктивна частина будівлі, яка підтримує баню чи склепіння.