Страйк не перебивав, бажаючи тільки раз і назавжди розвіяти ворожість Гонболда до своєї персони. І хоч акцент, образи та предмети гніву в них були різні, промова Гонболда яскраво нагадала йому Баррі Саксона. Як і машиніст метро, королівський адвокат здавався стривоженим та обуреним тим фактом, що ображена ним жінка вирішила відплатити кривдою за кривду.
— Що ж, дякую за каву, — сказав Страйк, щойно трапилася зручна пауза, і підвівся. — Не дочекаюся, коли побачу Паттерсона на лаві підсудних.
— «І хай сокира, — процитував Гонболд, також підводячись та підносячи і так уже гучний голос, — впаде на винуватця тяжко»[9].
79
Сума шість на третьому місці означає: Здобутки через невдатні події.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Із полегшенням викресливши зі списку одну проблему, Страйк повернувся до офісу, з огидою жуючи керобовий баточник, який він купив по дорозі на вшанування поновлених зусиль до зниження ваги. Він наполовину сподівався, що Літтлджон не виконає обіцянку до сьогоднішнього дня передати запис розмови з Пірбрайтом, що дасть Страйкові нагоду зірвати роздратування на гідній цього жертві.
— Літтлджон заніс оце, — повідомила Пат, щойно Страйк зайшов.
І вона показала на коричневий паперовий конверт на столі поруч, всередині якого вгадувався якийсь довгастий предмет. Страйк щось буркнув і рушив до чайника.
— Також щойно заходила Мідж, — провадила Пат. — Злюща. Каже, ви її глибоко образили.
— Якщо вона вважає образою обґрунтовані питання про її спосіб вести справи з боку начальства образою, то життя в неї тепличне, — роздратовано відповів Страйк і вкинув до кухлика додатковий пакетик, відчуваючи велику потребу в кофеїні.
Насправді за ці кілька днів його гнів на Мідж дещо відступив. Не хотілося цього визнавати, але він так різко зреагував на зафіксоване свідчення її візитів до Таші Майо через власну тривогу щодо наслідків розлучення Гонболда. Він навіть міркував, чи не запропонувати їй повернутися на справу Франків за умови, якщо вона уникатиме панібратських стосунків із клієнткою, але новина про те, що Мідж поскаржилася Пат, його розсердила.
— Я була знала іншу лесбійку, — повідомила Пат.
— Га? — озвався Страйк, а чайник саме почав деренчати. — І що, вона теж бухтіла за спиною в свого начальника?
— Ні, — відповіла Пат. — Вона сама була начальницею. Приємна жінка. Люди думали, що вона кремінь, але за тим фасадом вона була дуже чуйна. Підтримувала мене, коли я була в процесі розлучення.
— Це тонкий натяк на те, що я маю покаятися за образу почуттів Мідж?
— Про каяття не було жодного слова.
— От і добре, бо цього не буде, — заявив Страйк.
— Дарма ви огризаєтесь, — відповіла Пат. — До речі, Рода зробила те, про що ви просили.
Лише за кілька митей Страйк згадав, що мова про доньку Пат.
— Ви не жартуєте? — спитав він, розвертаючись до неї.
— Та ні, — відповіла Пат. — Вона потрапила на фейсбукову сторінку тієї Керрі Кертіс Вудз.
— Найкраща новина за день, — сказав Страйк. — Хочете чаю?
Обоє взяли свій чай, а тоді Пат зайшла на фейсбук із доньчиної обліковки і відкрила сторінку жінки, що, як сподівався Страйк, двадцять один рік тому називалася Шері Ґіттінз. Розвернувши монітор до Страйка, Пат пихкотіла електронкою і дивилася, як він вивчає сторінку.
Страйк повільно гортав униз, ретельно роздивляючись численні фото двох білявих доньок Керрі Кертіс Вудз. Жінка на власних фото Керрі була значно огрядніша, ніж на світлині профіля. Вказівок на місце роботи не було, але вона багато згадувала про волонтерство у школі своїх доньок. А тоді…
— Це вона, — сказав Страйк.
На фотографії весілля Керрі Кертіс Вудз, розміщеній на честь річниці, була вона, але на два розміри менша. І там непомильно можна було впізнати білявку з манірною усмішкою, що колись втекла з Чапмен-Фарм: старшу, не так сильно нафарбовану, у тісній мереживній сукні, із забраними в гульку кучерявими світлими косами і поруч із міцним чолов’ягою з навислими бровами. Трохи нижче на сторінці знайшовся номер телефону: Керрі Кертіс Вудз пропонувала уроки плавання для малюків.
— Пат, ти влучила просто в яблучко.
— Не я, а Рода, — відказала Пат своїм грубим голосом.
— Що вона п’є?
— Джин.
— Куплю їй пляшку. Навіть дві.
Ще п’ять хвилин гортання, — і Страйк дізнався, що чоловіка Керрі Кертіс Вудз звати Натан Вудз, і що він електрик, а ще — в якому місті вона живе.