19 % мішаного і тільки 4 % темного. Далі, коли не перевагу, то дуже високий відсоток ясноволосих та яснооких знаходимо також у північній смузі України, де українське населення незвичайно тісно змішане з білорусами, цебто знов-таки з народом досить ясного комплексу (48 % ясного типу, 31 % мішаного та 21 % темного). Нарешті, у західній та центральній Волині на північному Поділлю, в напрямку з північного заходу на північний схід тягнеться не дуже широка, але досить довга смуга мазурсько-польської колонізації, що принесла з собою також ясне забарвлення (у поляків 35 % ясного типу, 46 % мішаного та 19 % темного). Так само польський вплив знаходимо і в східній Галичині до Карпатів, а почасти навіть і на Карпатах (лемки).
2. Зріст
Щодо зросту українського населення, то всі, як старіші, так і новіші, починаючи з Чубінського, письменники та дослідники визнають його вищим за середній чи високим. Але, як і инші антропологічні ознаки, зріст також до певної міри вар’їрує в ріжних частинах України, і ці варіяції дуже цікаво розібрати.
У північній смузі України найменшим зростом, що трохи навіть не досягає середнього, відзначається населення східніх повітів Чериигівщини по лівому боці річки Десни (1649 мм). Далі йдуть південні повіти Чериигівщини на південь од Десни (1659 мм). За Дніпром у Радомиському повіті на Київщині зріст майже такий самий, як і на південній Чернигівщині (1657мм), а на Волині, у північно-східній та північно-західній частині її, помітно навіть деяке зниження зросту (1643 мм та 1656 мм). Найвище на цілу північну смугу виходить населення українських повітів на Курщині (1663,5мм). Отже, тенденція послідовного звищення зросту зі сходу на захід хоч і помітна, але вона сильно переривається під впливом почасти сусідніх етнічних елементів, про що буде сказано далі, а почасти, мабуть, і від того, що тут заховалось старовинне населення країни; за докази щодо останнього факту скажемо потім, а поки що звернемо тільки увагу на порівнюючи невеликий відсоток малого зросту в північній смузі, на досить великий відсоток високого та сильну перевагу зросту, що наближається до середнього. Про це див. таблицю 1.
В середній смузі України, в східній частині її, найнизькоросліше населення знаходиться, мабуть, на Харківщині, де Краснов вичислив середній зріст 1642 мм, а з даних Еркерта виходить 1645 мм. Але й тут ці цифри виходять дивно малі, коли порівняти їх з тими, що одержав Кондрашенко, який знайшов у Змієвському та Ізюмському повітах середній зріст 1682 мм. На Вороніжчині, згідно з дослідами Прохорова, середній зріст населення більший, а саме — 1685 мм. Далі, у північно-східніх повітах Полтавщини, згідно з цифрами Чикаленка та Руденка,— 1675 мм, а в південно-західніх — 1702 мм. На правому боці Дніпра на Київщині, як спостеріг Дібольд, зріст досягає 1669 мм, а згідно з дослідами Алешо — 1679 мм та Артюхова (Звенигородський та Таращанський повіти) — 1690 мм. На Поділлю, як спостеріг Крижановський, зріст також дуже високий: для північних повітів Крижа-новський дає нам цифру 1683 мм. Але далі на південно-західній Волині, як показують проміри Сахарова, зріст одразу падає до 1663 мм. В Галичині він знову підвищується, хоч і з значними скоками: згідно з моїми промірами, у центральній Галичині зріст досягає 1664 мм та на півночі — 1682 мм, а в північно-східній частині, як спостеріг Раковський,— 1684 мм; в горах